Самойлов Євген Валеріанович

Самойлов Євген Валеріанович (рос. Самойлов Евгений Валерианович; 16 квітня 1912, Петербург, Російська імперія — 17 лютого 2006, Москва, Росія) — радянський і російський актор. Народний артист СРСР (1974). Лауреат Сталінської премії (1941, 1946, 1947) за фільми «Щорс», «В шість годин вечора після війни», театральні роботи.

Самойлов Євген Валеріанович
Народився 3 (16) квітня 1912[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер 17 лютого 2006(2006-02-17)[3][4] (93 роки)
Москва, Росія[1]
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Росія
Діяльність актор
Заклад Державний театр імені Вс. Мейєргольдаd, Кіностудія ім. О. Довженка, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Грузія-фільм і Вірменфільм
Діти Самойлова Тетяна Євгенівна
IMDb nm0759963
Нагороди та премії

CMNS: Самойлов Євген Валеріанович у Вікісховищі

Біографія ред.

Закінчив Ленінградський художній політехнікум (1930). З 1940 р. працює в Московському театрі ім. В. Маяковського.

Знявся в українських фільмах: «Том Сойєр» (1936, суддя Тетчер), «Щорс» (1939, Щорс, Державна премія СРСР, 1941), «300 років тому…» (1956, Богун), «Повість полум'яних літ» (1961, письменник), «Зачарована Десна», «Довга дорога в короткий день» (1972, Михайло Петрович), «Спочатку було слово» (1992).

Засновник російської акторської династії Самойлових. Батько російських радянських акторів Самойлової Тетяни Євгенівни та Самойлова Олексія Євгеновича.

Вшанування пам'яті ред.

2002 р., до 90-ї річниці народження актора іменем Євгена Самойлова названий астероїд головного поясу «10262 Самойлов»[5].

Фільмографія ред.

  1. 1936: «Випадкова зустріч» (Гриша)
  2. 1939: «Щорс» (Микола Щорс)
  3. 1940: «Світлий шлях» (Олексій Миколайович Лебедєв, інженер)
  4. 1941: «Серця чотирьох» (Петро Микитович Колчин)
  5. 1941: «Кольорові кіноновели» (дон Пабло)
  6. 1942: «Машенька» (епізод)
  7. 1942: «Олександр Пархоменко» (партійний начальник у Москві)
  8. 1943: «Невловимий Ян» (Ян Смудек)
  9. 1944: «Давид Бек» (Касьянов)
  10. 1944: «О 6 годині вечора після війни» (старший лейтенант Василь Кудряшов)
  11. 1946: «Синегорія» (Амальгама, майстер)
  12. 1946: «Адмірал Нахімов» (лейтенант Буронов)
  13. 1947: «Хлопчик з околиці» (Андрій Скворцов)
  14. 1947: «Новий дім» (капітан Іван Вешняк)
  15. 1948: «Суд честі» (Микола, вчений, наречений Ольги Верейської)
  16. 1951: «Тарас Шевченко» (Микола Олександрович Спешнєв)
  17. 1951: «Незабутній 1919 рік» (Олександр Неклюдов)
  18. 1952: «Нерозлучні друзі» (Микола Єфанов, батько Гліба)
  19. 1954: «Герої Шипки» (генерал Скобелєв)
  20. 1955: «Крах емірату» (Михайло Фрунзе)
  21. 1955: «Незакінчена повість» (Олександр Аганін, лікар-невропатолог)
  22. 1956: «300 років тому…» (полковник Іван Богун)
  23. 1957: «До Чорного моря» (Костянтин Олександрович Хохлов)
  24. 1958: «Олеко Дундич» (полковник Бобров)
  25. 1959: «Зорі назустріч» (Георгій Семенович Савич)
  26. 1960: «Безсонна ніч» (батько Павла Каурова)
  27. 1964: «Живі і мертві» (командир комуністичного батальйону)
  28. 1964: «Зачарована Десна» (письменник (Олександр Петрович, полковник))
  29. 1969: «Старий дім» (епізод)
  30. 1970: «Ватерлоо» (генерал П'єр Камбронн)
  31. 1970: «Крах імперії» (Сава Абрамович)
  32. 1971: «Зірки не гаснуть» (Чичерін)
  33. 1972: «Довга дорога в короткий день» (Михайло Петрович)
  34. 1975: «Вони воювали за Батьківщину» (Марченко)
  35. 1984: «Берег його життя» (Петро Петрович Семенов-Тянь-Шанський)

Примітки ред.

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130431249 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Самойлов Евгений Валерианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. Filmportal.de — 2005.
  5. «Памяти Евгения Самойлова» Телеканал Культура 17.02.06 (рос.)[недоступне посилання]

Література ред.

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.379;
  • Митці України. К., 1992. — С.514; * Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.524;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь М., 1998. — С.671.