Вікіпедія

Садівничий Володимир Олексійович

Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/31 жовтня 2023. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Садівничий Володимир Олексійович|31 жовтня 2023}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Садівничий Володимир Олексійович
Народився 12 червня 1966(1966-06-12) (57 років)
Попівка (Конотопський район)
Громадянство Україна
Alma mater Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Посада завідувач кафедри журналістики та філології
Нагороди

- Почесна грамота Секретаріату Національної спілки журналістів України (2006 р.). - Грамота Міністерства освіти і науки України (2007 р.). - Подяка Національної спілки краєзнавців України (2010 р.). - Грамота Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації (2020 р.). - Подяка Міністерства освіти і науки України (2023 р.).

-
Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
(2023 р.).[1]

Садівничий Володимир Олексійович (англ. Sadivnychyi Volodymyr Oleksiyovych, нар. 12 червня 1966, Попівка) — український учений у галузі соціальних і масових комунікацій, журналістикознавства[2], український журналіст.[3] Доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри журналістики та філології (Сумський державний університет)[4], медіаексперт[5][6], член Національної спілки журналістів України[7], редактор наукового фахового журналу «Образ», член редколегії наукового фахового журналу «Філологічні трактати».[8].Співзасновник громадської організації "Медіакомпас"[9]. Академік АН вищої школи України по відділенню філології, мистецтвознавства та масової комунікації.

Людина з неординарними світобаченням і світосприйманням, помноженими на професійну журналістську освіту, ніколи без роботи не залишиться…

— Володимир Садівничий

Життєпис ред.

Народився 12 червня 1966 року в селі Попівка (Конотопський район) Сумської області. Навчався у місцевій восьмирічній школі. У 1985 році закінчив Конотопське медичне училище. 1985-1987 рр. — військова служба у Збройних Силах (група радянських військ у Німеччині). [10]

У 1993 році закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Журналістика». Диплом про закінчення Київського університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Журналістика» від 21.06.1993 р. КМ № 017116.[8] Диплом доктора наук від 12.05.2016 р. ДД 005468[11]. Атестат професора кафедри журналістики та філології від 10.10.2022 р. АП № 004436. Атестат доцента кафедри журналістики та філології від 25.04.2013 р. 12ДЦ № 035112. Диплом кандидата наук від 08.07.2009 р. ДК № 053755[12].

Працював у редакціях районних (міста Бахмач і Путивль) та обласних газет (Суми), директором видавництва «Собор», виконавчим директором СОГО МЦ «Собор». Із 2003 р. – на викладацькій роботі: старший викладач, доцент, професор, із 12 вересня 2021 року — завідувач кафедри журналістики та філології СумДУ. Стажувався за різними програмами в США, Польщі, Румунії, Німеччині, Швеції. Практикуючий журналіст. Із 1992 року член Національної спілки журналістів України, із 2022 року й по теперішній час є головою Сумської обласної організації НСЖУ. Член правління ГО «Сумський прес-клуб». Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика.[8][13], експерт QS World University Rankings, член галузевої експертної ради (061 «Журналістика») НАЗЯВО. Автор багатьох наукових праць та науково-популярних книжок, статей, присвячених діячам української літератури та журналістики[14][15][16].

Входить до складу редколегії наукового журналу «Інтегровані комунікації».[17]

Наукові інтереси ред.

історія, реалії та перспективи сучасного масовокомунікаційного простору; системи спеціалізованого інформування та інформаційна безпека особистості в умовах криз, воєн та інших суспільних потрясінь; спеціалізовані медіа – історія й теорія; українська журналістика в іменах.[8]

Робота з аспірантами та здобувачами ред.

керівництво захищеними дисертаціями:

  • Коржова Тетяна Василівна – «Професійна підготовка фахівців зі зв’язків з громадськістю в закладах вищої освіти України», спец. 27.00.06 – прикладні соціально-комунікаційні технології, 29.05.2019;
  • Фомиця Олексій Леонідович – «Психоакустичний вплив на масову свідомість у соціокомунікаційній системі суспільства», спец. 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій, 18.06.2020;
  • Синчак Богдан Анатолійович – «Деонтологія журналістської діяльності: виклики, дилеми, тенденції». Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 «Журналістика». – Сумський державний університет, 30.05.2023.

Наукові праці ред.

Енциклопедії, збірники, покажчики:

Монографії:

Відзнаки ред.

  • Почесна грамота Секретаріату Національної спілки журналістів України (2006).
  • Грамота Міністерства освіти і науки України (2007).
  • Подяка міністерства освіти і науки України[18]
  • Подяка Національної спілки краєзнавців України (2010).
  • Подяка управління освіти і науки Сумської міської ради (2012).
  • Почесна грамота Сумської обласної організації Національна спілка журналістів України (2016).
  • Грамота Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації (2020).
  • Подяка Міністерства освіти і науки України (2023).
  • Грамота Верховної Ради України (2023)[8].

Примітки ред.

  1. ↑ Відзнаки Верховної Ради України медійникам
  2. ↑ Наука України: «Садівничий Володимир Олексійович (доктор наук)».
  3. ↑ Сумська обласна організація журналістів
  4. ↑ LB.UA: «Попри пошкодження корпусів, СумДУ продовжує працювати в дистанційному режимі».
  5. ↑ Інститут масової інформації (ІМІ): «РАЛІ-РЕЙД ДЖИНСИ В СУМСЬКИХ МЕДІА».
  6. ↑ Український освітній центр реформ: «Моніторинг професійних стандартів журналістики».
  7. ↑ Національна спілка журналістів України: Голова Сумської облорганізації НСЖУ Володимир Садівничий: «Редактори Сумської області не стали покладатися на підтримку влади, всю відповідальність взяли на себе».
  8. ↑ а б в г д Козир, Юлія. Наші викладачі. SumDU (uk-ua) . Процитовано 29 жовтня 2023.
  9. ↑ ГО «Медіакомпас»: Засновники.
  10. ↑ Володя Садівничий. Профіль у Фейсбук. 30.10.2023.
  11. ↑ Науково-консультаційний центр України: «Садівничий Володимир Олексійович. Дисертація на здобуття звання доктора наук. «СТАНОВЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В СЕГМЕНТІ МЕДИЧНОЇ ПРЕСИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ: ТИПОЛОГІЯ, ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЗМІСТОВІ ОСОБЛИВОСТІ, КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ СКЛАДНИКИ» (PDF).
  12. ↑ Бібліотека дисертацій України: «Садівничий Володимир Олексійович. Публіцистично-художня діяльність Миколи Данька в контексті національного інформаційного простору 60-80-х років ХХ століття : Дис... канд. наук: 27.00.04 - 2009.».
  13. ↑ ІНСТИТУТ ДЕМОКРАТІЇ ім. ПИЛИПА ОРЛИКА: «Моніторинговий звіт за вересень 2022 року – Сумська область».
  14. ↑ Урядовий Кур’єр: «А найбільше любив Україну!».
  15. ↑ Сумський історичний портал: Володимир Садівничий: "Він прагнув примирити непримиренне".
  16. ↑ Сумський історичний портал: «Садівничий Володимир. Доля і недоля Миколи Данька».
  17. ↑ Інтегровані комунікації
  18. ↑ На Сумщині відбулися урочистості

Джерела ред.

  • Чепурна Маргарита. Журналістика - їхня доля: історико-краєзнавче дослідження. Конотоп, Олімп, 2018. 132 с.
  • Козир, Юлія. Наші викладачі. SumDU (укр.). Процитовано 29 жовтня 2023.
  • Електронний архів Сумського державного університету. eSSUIR – Electronic Sumy State University Institutional Repository. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/simple-search?query=%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B9.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Садівничий_Володимир_Олексійович&oldid=41138373