Річард Ґолдман
Річард Н. Ґолдман (16 квітня 1920 – 29 листопада 2010) був американським мільярдером- філантропом, який разом зі своєю дружиною Родою Ґолдман був співзасновником екологічної премії Голдмана в 1990 році.[1] Він заснував страхову компанію Goldman Insurance and Risk Management, а разом зі своєю дружиною заснував Фонд Річарда і Роди Голдманів у 1951 році.
| Річард Ґолдман | |
|---|---|
| Народився | 16 квітня 1920 |
| Помер | 29 листопада 2010 (90 років) |
| Країна |
 США |
| Alma mater | Університет Каліфорнії (Берклі) і Академія науки та технології імені Галілеяd |
| У шлюбі з | Рода Гаас Ґолдман |
| Діти | John D. Goldmand, Douglas E. Goldmand, Susie Gelmand і Richard Goldmand |
| Нагороди | |
Філантропія ред.
Річард і Рода Ґолдмани заснували екологічну премію Голдмана в Сан-Франциско, Каліфорнія, у 1990 році.[1] Фонд Ґолдмана, який іноді називають «Зеленим Нобелем», щорічно присуджує шість премій вартістю 150 000 доларів США екологічним активістам та активісткам, які представляють шість регіонів світу.[1] З моменту встановлення премії Goldmans, станом на 2010 рік активістам та активісткам з більш ніж 70 країн було надано приблизно 13,2 мільйона доларів[1]. Лауреат премії Goldman Environment 1991 року Вангарі Маатаї з Кенії та засновниця руху «Зелений пояс» була удостоєний Нобелівської премії миру у 2004 році.[2] .
На додаток до своєї роботи з Goldman Environmental Prize, ГҐолдман підтримував проєкти благоустрою в Сан-Франциско, а також був співзасновником Фонду Річарда і Роди Ґолдманів.[3] Через свій фонд, вартість якого перевищує мільярд доларів, Ґолдман фінансував проєкти по всьому району затоки Сан-Франциско, включаючи Єврейський громадський центр Сан-Франциско та Rhoda Goldman Plaza.[3] Серед його каліфорнійських проєктів були інвестиції в сонячну енергетику, захист лісів секвої та морської природи.[2] У 2004 році він був нагороджений медаллю голови 11-ї щорічної премії Гайнца.[4]
У Каліфорнійському університеті в Берклі на честь Ґолдманів названа Школа публічної політики Ґолдманів.[5]
Особисте життя ред.
Річард Ґолдман був сином адвоката Річарда Семюела Ґолдмана та його дружини Аліси Вертхайм Ґолдман.[6] Помер у своєму будинку в Сан-Франциско 29 листопада 2010 року у віці 90 років[1]. У нього залишилися дочка Сьюзен та два сини Джон і Даґ.[3] Панахида відбулася у конгрегації Еману-Ель у Сан-Франциско.[6] Його дружина, філантропка Рода Гаас Ґолдман померла в 1996 році. Їхній син Річард помер у 1989 році.[3][7][8] Його онуком є адвокат Деніел С. Ґолдман.[9]
Посилання ред.
- ↑ а б в г д Weise, Elizabeth (30 листопада 2010). Founder of Goldman Environmental Prize dies. USA Today. Процитовано 30 листопада 2010.
- ↑ а б Hurowitz, Glenn (1 грудня 2010). Richard Goldman, founder of the Goldman Prize, dies at age 90. Grist. Процитовано 8 грудня 2010.
- ↑ а б в г Philanthropist Richard Goldman dies at 90. Jewish Telegraphic Agency. 29 листопада 2010. Процитовано 30 листопада 2010.
- ↑ The Heinz Awards :: Richard Goldman. Heinz Family Foundation. Процитовано 4 грудня 2010.
- ↑ Goldman School of Public Policy - University of California, Berkeley. Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 22 квітня 2011.
- ↑ а б Boxall, Bettina (1 грудня 2010). Richard N. Goldman dies at 90; co-founder of Goldman Environmental Prize. Los Angeles Times. Процитовано 8 грудня 2010.
- ↑ Barnes, Bart (20 жовтня 1989). Richard W. Goldman Lawyer Richard W. Goldman, 42, a partner in the law firm of Hunton & Williams and a former assistant U.S. attorney in Washington, died Oct. 18 at George Washington University Hospital. Washington Post.
He also was a member of the Adas Israel Congregation...Survivors include his wife of 20 years, Susan Sachs Goldman; three children, Daniel Sachs Goldman, William Sachs Goldman and Alice Rebecca Goldman
- ↑ Bill Goldman, 38, historian, philanthropist and Levi Strauss heir, killed in plane crash. Jewish Telegraph Agency. 14 липня 2017.
- ↑ Daniel Goldman: 5 Fast Facts You Need to Know. Heavy.com. November 2019.
Зовнішні посилання ред.
- Пошук допомоги для документів Річарда Н. і Роди Г. Ґолдманів, 1863-2003 рр., Бібліотека Бенкрофта