Річард Пето
Річард Пето (14 травня 1943) — британський науковець у галузі медичної статистики, епідеміології та онкології. Член британського наукового Королівського товариства.
| Річард Пето | |
|---|---|
| англ. Richard Peto | |
| Народився | 14 травня 1943 (80 років) |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | епідеміолог, статистик, викладач університету |
| Alma mater | Королевський коледж[en], Кембриджський університет |
| Заклад | Оксфордський університет |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Французька академія наук |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Річард Пето навчався в Коледжі Таунтона[en] в Саутгемптоні. Він закінчив Королевський коледж[en] Кембриджського університету за спеціальністю математика. Пето шукав прикладного застосування математичних знань, тому звернувся до відомого на той час епідеміолога Річарда Долла[en]. Долл переконав молодого математика зайнятися біостатистикою. У 1969 році Долл отримав посаду Королівського професора медицини в Оксфордському університеті[en] та забрав Пето до своєї кафедри, призначивши його комп'ютерним програмістом, оскільки той не мав наукового ступеня. Лише у 1975 році Пето захистив дисертацію.[1]
Наукова діяльність ред.
Пето вивчав проблему нездатності клінічних досліджень виявити ефективність ліків проти «складних» захворювань, на кшталт серцево-судинних, онкологічних та інших. Він розрахував, що ефективність лікарських засобів, які будуть допомагати лише в частині випадків хвороби, не можна визначити в дослідженнях з невеликим числом пацієнтів. Пето був одним з ініціаторів використання методів метааналізу в медицині, коли численні лікарі проводять дослідження невеликих груп пацієнтів за стандартизованою методикою, а опісля координатори аналізу оцінюють ефект від лікування на всьому масиві отриманих даних.[1]
За допомогою мета-аналізу Пето визначив потенційну смертність від куріння, ефективність багатьох фармацевтичних засобів[2]. Він уперше за допомогою мета-аналізу довів, що аспірин захищає від інфаркту міокарда.[1]
Річард Пето також сформулював так званий «Парадокс Пето[en]». Згідно з цим парадоксом, тварини, які мають більше клітин, також повинні мати більшу ймовірність захворіти на рак, оскільки генетичні мутації виникають стохастично в популяції клітин. Проте спостереження не підтримують такого висновку, оскільки великі ссавці (кити, слони) мають таку ж або навіть меншу частоту виникнення онкологічних захворювань у порівнянні з дрібними (гризуни).
Примітки ред.
Джерела ред.
- Richard Peto. Nuffield Department of Population Health [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |