Річард Гартшорн

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=

Річард Гартшорн
англ. Richard Hartshorne
Народився	12 грудня 1899(1899-12-12) Кіттаннінг, Пенсільванія, США
Помер	5 листопада 1992(1992-11-05) (92 роки) Медісон, США
Країна	США
Діяльність	географ, викладач університету
Alma mater	Чиказький університет Принстонський університет
Галузь	економічна географія, соціальна географія, політична географія
Заклад	Університет Вісконсин-Медісон Міннесотський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Брати, сестри	Charles Hartshorned
Родичі	Anna C. Hartshorned
Нагороди	Медаль Вікторіїd (1984) Charles P. Daly Medald (1959)

Рі́чард Га́ртшорн (правильніше Гартсгорн^{[джерело?]}) (англ. Richard Hartshorne, 1899–1992) — американський географ, професор університету Вісконсин-Медісон та ін., основоположник поведінкової географії. Молодший брат американського релігійного філософа Чарльза Гартшорна (1897–2000).

Біографія

Народився в містечку Кітанін, штат Пенсільванія. Батько Річарда, Франциск Гартшорн, у 1988 році закінчив Хаверфордський коледж. Захоплювався вченням Дарвіна, вивчав біологію та хімію. Мати Річарда, Маргарет — не відомий літератор. Крім Річарда, в сім'ї було ще 4 його брати та сестра. Один з його братів, Чарльз, що народився на 2 роки раніше, став всесвітньовідомим філософом, і супроводжував Річарда протягом всього свого життя.

Річард ріс у сільській місцевості, де читання книг та знання Біблії були обов'язковими. Відвідування бібліотеки для нього було буденно справою, де він перечитував десятки книг різної тематики. Згодом, під впливом прочитаного, в нього прокинувся інтерес до географії.

Коли йому було 9, родина переїхала з його рідного містечка до Феніксвіля, Пенсильванія. У школі він навчався надзвичайно добре. Перед вступом до Принстонського університету, Гартшорн чотири роки навчався в Єтській школі в Ланкастері, де, як він вважає, його навчання було найбільш ґрунтовним. У перший рік навчання Річард жив сам, що він пояснював бажанням більше сконцентруватися на навчанні. Наступні три роки в університеті він прожив з Лі Кенселером, який став йому найкращим другом. Протягом навчання Річард вибрав математику як основну спеціальність. У жовтні-грудні 1918 року був в армії Сполучених Штатів.

Принстонський університет Гартшорн закінчив у 1920-му році, докторську дисертацію захистив в університеті Чикаго у 1924.

З 1924 по 1940 роки викладав в університеті Мінесоти, у 1945–1970 — в університеті Вісконсин-Медісон. Під час війни започаткував та керував географічним підрозділом у дослідницькому й аналітичному відділі Управління стратегічних служб (OSS).

У 1949 році Гартшорн був президентом Асоціації американських географів. У 1960 році отримав найвищу нагороду Асоціації. Удостоєний звання доктора права (honoris causa) університету Кларка (17 квітня 1971) та медалі «Вікторія» від Королівського географічного товариства (1984).

Був одружений з Лоїс Хантінгтон Вільде (Lois Huntington Wilde, померла у 1972), вдруге — з Донною Тейлор Гартшорн (Donna Taylor Hartshorne). Мав трьох дочок.

Помер вдома у Медісоні від раку.

Наукові погляди

Річард був одним з найбільш яскравих представників хорологічної школи, вважав географію єдиною наукою, завданням якої є опис «територіальної диференціації земної поверхні» і накопичення фактичного матеріалу. Особливе значення вчений надавав вивченню традицій та звичаїв населення різних територій, поведінки їхніх мешканців. Вважав їх тісно взаємопов'язаними з іншими природними і соціально-економічними явищами, характерними для тієї чи іншої території. Був противником використання аналітичних методів, вважаючи їх віддаленням від географічної реальності. Зробив великий внесок у розвиток теорії політичної (пояснення поведінки виборців тощо) і культурної (визначення культурного ландшафту) географії.

У 1950-х роках погляди Хартшорна були піддані критиці представниками школи просторового аналізу, зокрема Фредом Шефером і Вільямом Бунге.

«Природа географії» (1939)

Хартшорнова книга The Nature of Geography (1939) є критичним оглядом тогочасної думки в світлі минулого, відображає його заклопотаність тим, що географи, вчені та науковці, повинні ознайомитися з і взяти до уваги минулі роботи в своїй галузі. У 1950 році з приводу цієї книги виникла дискусія, в якій Фред К. Шефер розкритикував «ортодоксальність Хартшорна».

Основні думки в роботі Хартшорна

	Географія не немовля, народжене з утроби американської геології кілька десятиліть тому, кожне нове покоління американських студентів може змінити світ навколо за бажанням.
— (стор. 22, вступ)

	Хоча коріння географії, як галузі знань, йдуть з античності … його перетворення в сучасній науці, по суті робота століття з 1750 по 1850 року. Друга половина цього періоду, час Гумбольдта і Ріттера, зазвичай говорять як про «класичний період» географії.
— (стор. 29)

Якщо проблеми географа не можуть бути вивчені принципово картами — як правило, шляхом порівняння декількох карт — тоді виникає питання, чи є він в галузі географії.

Окремі публікації

Книги

• «Природа географії: Критичний огляд сучасної думки у світлі минулого» (The Nature of Geography: A Critical Survey of Current Thought in the Light of the Past) (1939)
• «Точка зору про природу географії» (Perspective on the Nature of Geography) (1959)
• «Академічний Громадянин: Обрані Заяви Річарда Хартшорна». (The Academic Citizen: Selected Statements by Richard Hartshorne) Університет Вісконсіна. (1970)

Статті

• «Місце як фактор у географії», Аннали Асоціації американських географів, Vol. 17, № 2 (червень, 1927), с. 92-99
• «Географічні та політичні кордони у Верхній Сілезії», Аннали Асоціації американських географів, Vol. 23 , № 4 (грудень, 1933), с. 195—228.
• (у співавторстві з Самуїлом Г. Дікеном) «Класифікація сільськогосподарських регіонів Європи та Північної Америки на рівномірній статистичній основі», Аннали Асоціації американських географів, Vol. 25, № 2 (червень, 1935), с. 99-120.
• «Останні розробки в політичній географії», American Political Science Review, Vol. 29, № 5 (жовтень, 1935), с. 785—804.
• «Останні розробки в політичній географії, II», American Political Science Review, Vol. 29, № 6 (грудень , 1935), с. 943—966.
• «Шість стандартних пір року», Аннали Асоціації американських географів, Vol. 28 , № 3 (вересень, 1938), с. 165—178.
• «Поняття raison d'être і зрілості держав» Аннали Асоціації американських географів, вип. 30, 59-60; 1940 року.
• «Політико-географічна картина світу», Аннали Американської академії політичних і соціальних наук, Vol. 218, державна політика в Світ у війні (листопад 1941 року), стор. 45-57.
• «Концепція географії як науки простору, від Канта і Гумбольдта до Геттнера», Аннали Асоціації американських географів, Vol. 48, № 2 (червень, 1958), с. 97-108.
• «Політична географія у сучасному світі» (Political Geography in the Modern World), The Journal of Conflict Resolution, Vol. 4, No. 1, The Geography of Conflict (березень, 1960), pp. 52–66.

Джерела

1. Martin, Geoffrey J., «In Memoriam: Richard Hartshorne, 1899—1992», Annals of the Association of American Geographers, Vol. 84, No. 3 (Sep., 1994), pp. 480–492 (JSTOR, Wiley [Архівовано 30 травня 2014 у Wayback Machine.]) (англ.)
2. The New York Times «Richard Hartshorne; Geographer Was 92» [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
3. Хартшорн Ричард // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)