Ріпчиці

село Ріпчиці
	Герб
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Дрогобицький район
Рада	Ріпчанський старостинський округ
Код КАТОТТГ	UA46020050150010411
Основні дані
Засноване	1518 рік
Населення	697
Площа	10.36 км²
Густота населення	67.28 осіб/км²
Поштовий індекс	82165
Телефонний код	+380 3244
Географічні дані
Географічні координати	49°25′44″ пн. ш. 23°42′24″ сх. д. / 49.42889° пн. ш. 23.70667° сх. д.Координати: 49°25′44″ пн. ш. 23°42′24″ сх. д. / 49.42889° пн. ш. 23.70667° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	с.Ріпчиці
Карта
	Ріпчиці
	Ріпчиці
Мапа

Рі́пчиці — село в Україні, у Меденицькій селищній громаді, Дрогобицькому районі Львівської області.

Назва ред.

Польською мовою — Rabczyce або Rapczyce

Історія ред.

1 серпня 1934 р. в дрогобицькому повіті було створено ґміну Меденичі з центром в смт Меденичі. У склад ґміни входили сільські громади: Довге (Меденицьке), Йозефсберґ (Josefsberg), Кеніґзау (Königsau), Меденичі, Летня, Опарі, Ріпчиці^[2].

Географія ред.

Село Ріпчиці розташоване за 12 км на північний схід від м. Дрогобич, за 2 км на захід від смт. Меденичі та за 10 км на схід від залізничної станції в с. Добрівляни. Вздовж північної-західної межі села протікає річка Ріпчанка, трохи далі - річка Тисьмениця.

Розміщене на рівнині на висоті 260 м.

Має витягнуту форму з південного заходу на північний схід. Центральна дорога - шутрована абсолютно пряма лінія, завдовжки 1,9 км, яка у центральній частині перетинається асфальтованою дорогою Новошичі-Грушів-Меденичі. У південній частині село завертає більше на південь до села Опарі, зливаючись з ним. У південно-східній частині села є малий мікрорайон новішої забудови.

Станом на 2022 рік Ріпчиці у межах забудови займає площу 171,2 га або 1,71 км². З урахуванням приналежних полів, лісів тощо - 1036 га або 10,36 км².

Станом на 01.01.2022 р. у селі наявно 280 дворів, але приблизно у 70 немає мешканців.

Топоніміка ред.

У селі в межах забудови виділяють такі мікротопоніми (назви частин села):

Кінець - від села Опарі

Центр - перехрестя з дорогою Новошичі-Меденичі

Яри́нець - північний край

Стройка - новіший район у східному напрямку від перехрестя (у сторону Меденич)

Урбаноніми ред.

У Ріпчицях є такі урбаноніми:

1. Вулиця Йорданська (Кінець) - 31 домогосподарство

2. Вулиця Михайла Грушевського (від Кінця до Центру) - 104 домогосподарства

3. Вулиця Зелена (від Центру до Яринця) - 131 домогосподарство

4. Вулиця Молодіжна (Стройка) - 8 домогосподарств

5. Вулиця Тараса Шевченка (Стройка) - 5 домогосподарств

Сусідні населені пункти:

Літиня	Городківка	-
Ролів	Пн	Меденичі
	Зх 'Ріпчиці' Сх
	Пд
Вороблевичі	Опарі	Летня

Населення ред.

1880 — 916 осіб (дворів: 175; національний склад: 896 українців, 15 поляків, 5 німців; релігійний склад: 896 греко-католиків, 16 юдеїв; 6 римо-католиків, інші конфесії — 4)
1921 — 1208 осіб^[3]
2014 — 642 особи (дворів: 280)

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Відсоток
українська	100%

Антропоніміка ред.

У селі поширені такі прізвища: Маланяк, Кобі(и)льник, Гнатків, Іванішин, Панчак.

Релігія ред.

В Ріпчицях стоїть дерев'яна Церква Зіслання Святого Духа, збудована 1873 року.^[5]

Символіка ред.

Герб відображає історичну структуру планувального розвитку села: золота смуга уособлює пряму вулицю, що йде з південного заходу на північний схід, вздовж якої розташовані будинки. Голуб з німбом є символом Святого Духа й означає місцеву церкву Зіслання Святого Духа. Червоно-чорні кольори вказують на активну участь мешканців Ріпчиць у національно-визвольній боротьбі, підкреслюють високий патріотизм місцевих мешканців. Геральдичні троянди та чорний колір також символізують родючі землі. Золотий колір є символом щедрості та добробуту. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано в декоративний картуш та увінчано золотою сільською короною, що вказує на статус поселення. Внизу картуша вписано дату «1475» рік першої згадки про село.

Автор проекту — А. Гречило.

Відомі люди ред.

Андрусів Стефанія Миколаївна — літературознавець, культуролог, літературний критик.

Примітки ред.

↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
↑ Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львіській провінції на ґміни (сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
↑ Gary Mokotoff, Sallyann Amdur Sack (2002). Where Once We Walked: A Guide to the Jewish Communities Destroyed in the Holocaust. с. 302. ISBN 978-1886223158.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ http://decerkva.org.ua/ripchytsi.html

Джерела ред.

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich / pod red. Bronisława Chlebowskiego, Władysława Walewskiego. — Warszawa : Druk «Wieku» Nowy-Świat Nr. 61, 1888. — Т. 9. — С. 341.

Посилання ред.

Рішення Львівської ОР «Про перейменування окремих сільських рад Дрогобицького району Львівської області»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Дрогобицький район

Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.

[2] Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львіській провінції на ґміни (сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.

[3] Gary Mokotoff, Sallyann Amdur Sack (2002). Where Once We Walked: A Guide to the Jewish Communities Destroyed in the Holocaust. с. 302. ISBN 978-1886223158.

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[5] ttp://decerkva.org.ua/ripchytsi.html

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]