Рікарду Са Пінту (порт. Ricardo Sá Pinto, * 10 жовтня 1972, Порту) — португальський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Рікарду Са Пінту
Рікарду Са Пінту
Рікарду Са Пінту
Особисті дані
Повне ім'я Рікарду Мануел Сілва
Са Пінту
Народження 10 жовтня 1972(1972-10-10)[1][2] (51 рік)
  Порту, Португалія
Зріст 178 см
Вага 71 кг
Громадянство  Португалія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1994 Португалія «Салгейруш» 57 (17)
1994–1997 Португалія «Спортінг» 77 (20)
1997–2000 Іспанія «Реал Сосьєдад» 66 (6)
2000–2006 Португалія «Спортінг» 97 (14)
2006–2007 Бельгія «Стандард» (Льєж) 21 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–2001 Португалія Португалія 45 (10)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010–2011 Португалія «Уніан Лейрія» (асист.)
2011–2012 Португалія «Спортінг» (U-19)
2012 Португалія «Спортінг»
2013 Сербія «Црвена Звезда»
2013–2014 Греція ОФІ
2014–2015 Греція «Атромітос»
2015 Португалія «Белененсеш»
2016 Саудівська Аравія «Аль-Фатех»
2017 Греція «Атромітос»
2017-2018 Бельгія «Стандард» (Льєж)
2018–2019 Польща «Легія»
2019 Португалія «Брага»
2020 Бразилія «Васко да Гама»
2021 Туреччина «Газіантеп»
2022 Португалія «Морейренсе»
2022– Іран «Естеґлал»
2023– Кіпр АПОЕЛ

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Насамперед відомий виступами за «Спортінг» та національну збірну Португалії.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду клубу «Салгейруш», в якій провів два сезони, взявши участь у 57 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Спортінг», до складу якого приєднався 1994 року. Відіграв за лісабонський клуб наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Спортінга», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

 
Рікарду Са Пінту у 2011 році

Протягом 1997—2000 років грав в Іспанії, де захищав кольори команди клубу «Реал Сосьєдад».

2000 року повернувся до лісабонського «Спортінга». Цього разу провів у складі його команди шість сезонів.

Завершив професійну ігрову кар'єру в бельгійському клубі «Стандард» (Льєж), за команду якого виступав протягом 2006—2007 років[3].

Виступи за збірну ред.

1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 45 матчів, забивши 10 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Тренерська кар'єра ред.

Тренерську кар'єру розпочав 2010 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Уніан Лейрія».

В липні 2011 року повернувся в «Спортінга», де став тренувати юнацьку команду. 13 лютого 2012 року був призначений на пост головного тренера клубу, змінивши на цьому посту Домінгуша Пасієнсію. Під його керівництвом лісабонці дійшли до півфіналу Ліги Європи, вийшли у фінал Кубка Португалії і посіли четверте місце в національній першості[4]. Але вже в жовтні 2012 року тренер був звільнений через незадовільні результати[5].

18 березня 2013 року став головним тренером сербської «Црвени Звезди»[6]. По закінченні сезону, в якому белградському клубу так і не вдалося відібрати чемпіонський титул у «Партизана», передбачалося, що тренер продовжить свою роботу з командою[7]. Однак португалець не домовився з керівництвом клубу про новий контракт і залишив займану посаду[8]. З белградським клубом португальський тренер працював протягом всього лише 100 днів.

У період з жовтня 2013 року по лютий 2015 року він працював в Суперлізі Греції з клубамиОФІ та «Атромітос»[9].

Са Пінту повернувся до Португалії, в і її столицю в червні 2015 року, узгодивши контракт з «Белененсешем», де замінив Літу Відігала[10]. Проте вже 15 грудня 2015 року залишив посаду головного тренера «Белененсіша» після гостьової поразки від «Академіки» з рахунком 3:4[11].

У 2016 році недовго очолював саудівський «Аль-Фатех»[12][13].

2017 року на деякий час повертався на тренерський місток грецького «Атромітоса». Того ж року очолив тренерський штаб бельгійського «Стандарда» (Льєж). На чолі льєзького клубу провів неоднозначний сезон — у регулярній частині чемпіонату «Стандард» фінішував лише шостим, проте у раунді плей-оф виборов право участі у Лізі чемпіонів. Також команда під керівництвом португальського спеціаліста тріумфувала у розіграші Кубка країни. Попри це у травні 2018 року Са Пінту залишив бельгійський клуб.

Новою командою тренера стала варшавська «Легія», з якою він уклав трирічний контракт у серпні того ж 2018 року. Проте вже у квітні 2019 року, коли стало зрозуміло, що «Легія» поступається у чемпіонських перегонах гданській «Лехії», португальця було звільнено.

Влітку 2019 року уперше за чотири роки повернувся до тренерської роботи на батьківщині, очоливши тренерський штаб «Браги», яку, утім, залишив ще до кінця року через незадовільні виступи у внутрішньому чемпіонаті, де команда на той час ішла на восьмому місці.

Наприкінці 2020 року протягом двох місяців тренував бразильський «Васко да Гама», утім не зумів покращити результати команди, що боролася за збереження місця у Серії A.

20 січня 2021 року уклав тренерський контракт на два з половиною роки із турецьким «Газіантепом». По завершенні першого ж для себе сезону 2020/21 у Туреччині, в якому його команда фінішувала у верхній половині турнірної таблиці, вирішив її залишити, висловивши невдоволення керівництвом клубу і своїми гравцями.

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Португалія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
7-9-1994 Белфаст Північна Ірландія   1 – 2   Португалія Відбір до ЧЄ 1996 -   55'   80'
13-11-1994 Лісабон Португалія   1 – 0   Австрія Відбір до ЧЄ 1996 -   50'   71'
26-1-1995 Торонто Канада   1 – 1   Португалія товариський матч -   79'   89'
22-2-1995 Торонто Данія   0 – 1   Португалія товариський матч -   56'
15-8-1995 Вадуц Ліхтенштейн   0 – 7   Португалія Відбір до ЧЄ 1996 -   46'   84'
11-10-1995 Відень Австрія   1 – 1   Португалія Відбір до ЧЄ 1996 -   58'   69'
12-12-1995 Лісабон Португалія   1 – 1   Англія Відбір до ЧЄ 1996 -
21-2-1996 Порту Португалія   1 – 2   Німеччина товариський матч -
27-3-1996 Лісабон Португалія   1 – 0   Греція товариський матч -   46'
29-5-1996 Дублін Ірландія   1 – 1   Португалія товариський матч -   46'
9-6-1996 Шеффілд Данія   1 – 1   Португалія ЧЄ 1996 - 1-й етап 1   43'
14-6-1996 Ноттінгем Португалія   1 – 0   Туреччина ЧЄ 1996 - 1-й етап -   66'
19-6-1996 Ноттінгем Хорватія   0 – 3   Португалія ЧЄ 1996 - 1-й етап -   46'
23-6-1996 Бірмінгем Чехія   1 – 0   Португалія ЧЄ 1996 - чвертьфінал -   40'   46'
31-8-1996 Єреван Вірменія   0 – 0   Португалія Відбір до ЧС 1998 -   85'
5-10-1996 Київ Україна   2 – 1   Португалія Відбір до ЧС 1998 -   64'
9-10-1996 Тирана Албанія   0 – 3   Португалія Відбір до ЧС 1998 -
9-11-1996 Порту Португалія   1 – 0   Україна Відбір до ЧС 1998 -   71'   76'
22-1-1997 Брага (Португалія) Португалія   0 – 2   Франція товариський матч -   46'
19-2-1997 Афіни Греція   0 – 0   Португалія товариський матч -     58'
6-9-1998 Будапешт Угорщина   1 – 3   Португалія Відбір до ЧЄ 2000 2
10-10-1998 Порту Португалія   0 – 1   Румунія Відбір до ЧЄ 2000 -
14-10-1998 Братислава Словаччина   0 – 3   Португалія Відбір до ЧЄ 2000 -
18-11-1998 Сетубал Португалія   2 – 0   Ізраїль товариський матч -
10-2-1999 Париж Нідерланди   0 – 0   Португалія товариський матч -   89'
26-3-1999 Гімарайнш Португалія   7 – 0   Азербайджан Відбір до ЧЄ 2000 1
31-3-1999 Вадуц Ліхтенштейн   0 – 5   Португалія Відбір до ЧЄ 2000 -   60'
5-6-1999 Лісабон Португалія   1 – 0   Словаччина Відбір до ЧЄ 2000 -   89'
9-6-1999 Коїмбра Португалія   8 – 0   Ліхтенштейн Відбір до ЧЄ 2000 3
18-8-1999 Лісабон Португалія   4 – 0   Андорра товариський матч -   60'
4-9-1999 Баку Азербайджан   1 – 1   Португалія Відбір до ЧЄ 2000 -   46'
8-9-1999 Бухарест Румунія   1 – 1   Португалія Відбір до ЧЄ 2000 -
9-10-1999 Лісабон Португалія   3 – 0   Угорщина Відбір до ЧЄ 2000 -   89'
23-2-2000 Шарлеруа Бельгія   1 – 1   Португалія товариський матч 1   63'
29-3-2000 Лейрія Португалія   2 – 1   Данія товариський матч -   46'
26-4-2000 Реджо-Калабрія Італія   2 – 0   Португалія товариський матч -   60'
2-6-2000 Шавеш Португалія   3 – 0   Уельс товариський матч 1   60'
17-6-2000 Арнем Румунія   0 – 1   Португалія ЧЄ 2000 - 1-й етап -   56'
20-6-2000 Роттердам Португалія   3 – 0   Німеччина ЧЄ 2000 - 1-й етап -
24-6-2000 Амстердам Туреччина   0 – 2   Португалія ЧЄ 2000 - чвертьфінал -   74'
16-8-2000 Візеу Португалія   5 – 1   Литва товариський матч -
3-9-2000 Таллінн Естонія   1 – 3   Португалія Відбір до ЧС 2002 1
7-10-2000 Лісабон Португалія   1 – 1   Ірландія Відбір до ЧС 2002 -   77'
11-10-2000 Роттердам Нідерланди   0 – 2   Португалія Відбір до ЧС 2002 -   87'
6-6-2001 Лісабон Португалія   6 – 0   Кіпр Відбір до ЧС 2002 -   72'
Усього Матчів 45 Голів 10

Титули і досягнення ред.

Як гравець
Як тренер

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. Са Пинту решил завершить профессиональную карьеру
  4. Са Пінту продовжив контракт з лісабонським «Спортінгом»
  5. У Португалії впевнені, що Са Пінту буде звільнений з поста наставника «Спортінга»
  6. Португалець Са Пінту очолив «Црвену Звезду»
  7. Са Пінту продовжить роботу з «Црвеною Зіркою»
  8. Португальський тренер Са Пінту покинув «Црвену Звезду»
  9. Sa Pinto resigns as Atromitos coach [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]; FIFA.com, 5 February 2015
  10. Sá Pinto oficializado no Restelo (Sá Pinto made official at the Restelo) [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.]; Record, 9 June 2015 (in Portuguese)
  11. Са Пінту покидає «Рештелу»(порт.)
  12. الفتح يتعاقد رسمياً مع البرتغالي ريكاردو سابينتو [Al Fateh signed a contract with Ricardo Sá Pinto] (Arabic) . Al-Fateh SC. 29 травня 2016. Процитовано 30 травня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. Ricardo Sá Pinto vai treinar o Al-Fateh da Arábia Saudita [Ricardo Sá Pinto will coach Saudi Arabia's Al-Fateh] (Portuguese) . SAPO. 29 травня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 30 травня 2016.

Посилання ред.