Різдво Івана Предтечі
Ця стаття — про велике церковне свято. Про східнослов'янську обрядовість див. Іван Купала
| Різдво Івана Предтечі | |
|---|---|
 Різдво Іоанна Предтечі | |
| Інші назви | Різдво Івана Хрестителя |
| Ким святкується | християнами |
| Значення | на честь народження Івана Предтечі праведною Єлисаветою |
| Дата | 24 червня |
 Різдво Івана Предтечі у Вікісховищі | |
Різдво Івана Предтечі — християнське свято на честь народження Івана Хрестителя, яке відзначається 24 червня[a]. Встановлене на честь народження сина у старих батьків — праведних Захарії та Єлисавети, що згодом став Іваном Хрестителем (інакше іменованого Предтечею).
Свято на честь Різдва Івана Хрестителя — одне з тих дуже нечисленних свят православного літургійного календаря, коли святкується народження прославленої особи. У назвах інших православних свят слово «різдво» (народження) зустрічається лише двічі — мова йде про свята Різдва Христового та Різдва Пресвятої Богородиці.
У Римо-католицькій церкві свято має найвищий ранг — торжество.
Євангельська розповідь ред.
Різдво Івана Предтечі описано лише одним євангелістом. Розповідь про цю подію ми знаходимо в 1-му розділі Євангеліє від Луки. Згідно з цією розповіддю, батько і мати Івана Предтечі носили імена Захарія та Єлисавети, жили в часи Ірода, царя Юдейського, причому Захарія був священиком (Лк 1:5). Обидва вони були праведні, досягли похилого віку, але не мали дітей (Лк 1:5-7). «Бездітність у євреїв вважалася великим нещастям, навіть ганьбою»[1], тому, як оповідає євангеліст, відсутність дітей у подружжя спричинило за собою «ганьба між людьми» (Лк 1:25) і молитву подружжя про дарування чада, яка була почута (Лк 1:13).
Захарія на той час, коли він здійснював кадіння в храмі (Лк 1:8-9), побачив ангела (Лк 1:11) і отримав від нього передбачення: про народження сина; про те ім'я, яким сина назвуть; про радість, яку принесе його народження як Захарії, так і багатьом представникам ізраїльського народу; про те, що син буде великий перед Господом; про майбутню його синові місії — «людей спорядити для Господа» (Лк 1:13-17).
Захарія, бувши старим, засумнівався в почутому і в результаті, на підтвердження вірності почутих слів, був позбавлений Архангелом Гаврилом дару мови (Лк 1:18-20, 22). Після закінчення днів служби Захарії у храмі його дружина завагітніла (Лк 1:23-24) та свого часу народила сина (Лк 1:57). Однак дар мови до Захарії повернувся не в сам день народження сина, а лише тоді, коли зайшла мова про наречення імені немовляті, на восьмий день (Лк 1:59-64).
Дата свята ред.
Дата Різдва Івана Предтечі була обчислена на основі євангельського свідоцтва про 6-місячну різницю у віці між Іваном та Христом[2]. Свято виявилося близьким до літнього сонцестояння, оскільки Різдво Христове було приурочено до зимового. Таким чином, після Різдва Христа довжина світлового дня починає зростати, а після Різдва Івана — зменшуватися (за аналогією зі словами Івана, «Йому[3] має рости, мені ж маліти», див. Ин 3:30).
Святкування в Німеччині ред.
Зва доби середньовіччя по всій Німеччині запалювали обрядові багаття, після Реформації і в протестантських областях, наприклад в Саксонії. Святкування Дня Св. Івана Хрестителя злилося багато в чому з днем літнього сонцестояння[4] (22 червня). За народними уявленнями, стрибки через багаття і прогін худоби через нього сприяють захисту людей і тварин від хвороб і чаклунства. З метою лікування в багатьох областях Німеччини до вогнищ раніше приносили хворих дітей. За повір'ями головешки з багаття, що зберігалися в будинку, захищали від пожежі. З метою оберега клали також щепку золи з багаття до корму худобі. З культом сонця був пов'язаний звичай скачувати з височини палаючі колеса як знак сонця, смоляні бочки, палаючі диски [5].
В обрядовості Дня Івана Хрестителя велику роль грали трави, деякі з них отримували назву за іменем святого — «Іванова трава». У кожній місцевості була своя «Іванова трава», часто це був звіробій, в Тюрінгії — арніка, яку використовували для приготування мазей, в лікувальних цілях збирали також кмин та інші трави. За повір'ям, трави, зірвані в цей день і освячені в церкві, захищали людей від хвороб, будинки — від бур і пожеж. Букет або вінок з таких трав, повішений над вхідними дверима, закривав відьмам доступ до будинку. Це свято відзначали приготуванням особливих страв, у Баварії, наприклад, до цих пір поширений звичай є пироги «кюхельн» — з трьома, сімома або дев'ятьма різними начинками, серед яких обов'язково була їстівний різновид бузини. Важливу роль в обрядовості цього свята грає вода, зокрема ритуальне купання, оскільки воді в цей день приписують чудодійний вплив [6] .
Святкування в Канаді ред.
У Нижній Канаді святкування Дня Івана Хрестителя перетворилося на свято патріотів і проводиться в один день з Національним святом Квебека .
Богослужбове ушанування ред.
У православній церкви Різдво Івана Предтечі відноситься до числа великих свят (не будучи двунадесятим святом) і святкується за шість місяців до Різдва Христового, 24 липня (7 липня) День цей завжди припадає на Петрів піст.
Різдво Івана Предтечі — один з тих дуже нечисленних свят православного церковного календаря, коли святкується народження прославляеємої особи. Дійсно, в назвах свят Православної Церкви ми зустрічаємо слово «Різдво» (народження) лише тричі: Різдво Христове, Різдво Пресвятої Богородиці та Різдво Івана Предтечі. Сам цей факт підкреслює виняткове становище Івана Предтечі серед святих, шанованих Православною Церквою.
Повна назва свята в богослужбових книгах Православної церкви: Різдво Чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Івана (дав.-гр. Τὸ Γενέσιον τοῦ τιμίου ἐνδόξου Προφήτου Προδρόμου καὶ Βαπτιστοῦ Ἰωάννου) Напередодні свята увечері проводиться всеношна служба. Стихири свята були написані різними гімнографіями: Іваном ченцем, Анатолієм, Андрієм Критським, Касією черницею ; в VIII столітті Іван Дамаскин написав канон цього свята, другий канон написаний Андрієм Критським.
| грецькою мовою | церковнослов'янською (транслітерація)[7] | Українською мовою | |
|---|---|---|---|
| Тропар свята, глас 4 (Ἦχος δ ') | Προφῆτα καὶ Πρόδρομε, τῆς παρουσίας Χριστοῦ, ἀξίως εὐφημῆσαί σε οὐκ εὐποροῦμεν ἡμεῖς, οἱ πόθῳ τιμῶντές σε · στείρωσις γὰρ τεκούσης, καὶ πατρὸς ἀφωνία, λέλυνται τῇ ἐνδόξῳ, καὶ σεπτῇ σου γεννήσει, καὶ σάρκωσις Υἱοῦ τοῦ Θεοῦ, κόσμῳ κηρύτεται. | Проро́че и Предте́че прише́ствия Христо́ва, досто́йно восхвали́ти тя недоуме́ем мы, любо́вию чту́щии тя: непло́дство бо ро́ждшия и о́тчее безгла́сие разре́шися сла́вным и честны́м твои́м рожде́ством, и воплоще́ние Сы́на Бо́жия ми́рови пропове́дуется. | Пророк і Предтеча пришестя Христового, ми, з любов'ю шануємо тебе, дивуємося, як гідно возвеличити тебе: бо безплідна народила і німота батька розв'язалися славним і святим твоїм народженням, і про втілення Сина Божого світу сповіщається. |
| Кондак свята, глас 3 (Ἦχος γ ') | Ἡ πρὶν στεῖρα σήμερον, Χριστοῦ τὸν Πρόδρομον τίκτει, καὶ αὐτὸς τὸ πλήρωμα, πάσης τῆς προφητείας · ὄνπερ γάρ, προανεκήρυξαν οἱ Προφῆται, τοῦτον δή, ἐν Ἰορδάνῃ χειροθετήσας, ἀνεδείχθη Θεοῦ Λόγου, Προφήτης Κήρυξ ὁμοῦ καὶ Πρόδρομος. | Пре́жде непло́ды днесь Христо́ва Предте́чу ражда́ет, и той есть исполне́ние вся́каго проро́чества: Его́же бо проро́цы пропове́даша, на Сего́ во Иорда́не ру́ку положи́в, яви́ся Бо́жия Сло́ва проро́к, пропове́дник, вку́пе и Предте́ча. | Перш за все неплідна нині Христового Предтечу народжує, і він — виконання всіх пророцтв, бо, поклавши руку в Йордані на Того, Кого пророки провіщали, з'явився пророком Слова Божого, проповідником і разом з тим Предтечею. |
| величання | - | Велича́ем тя, Предте́че Спа́сов Иоа́нне, и чтим е́же от непло́дове пресла́вное рождество́ твое́. | Славімо тебе, Предтеча Спасителя Іван, і почитаємо преславне Твоє народження від неплідної матері твоєї. |
Інші свята, присвячені Івану Хрестителю ред.
На честь Івана Хрестителя встановлено також наступні свята:
Слов'янська обрядовість ред.
Слов'янські народні назви свята[8]: Івана Купала, Іванів день, Іван Кольоровий, Іван Травник, Іван Травний, Іван Чаклун, Іван Любовний, Іван Охайний, Іван Веселий, Іван Купальник, Іван Лопухуватий, Іван Гулящий, Іван Венічний, Іван-градобій. Традиційно вважається, що за часів Русі-України християнське свято Різдва Івана Предтечі злилося з «язичницьким святом слов'ян Купало, що знаменує літнє сонцестояння».
Назва свята раніше пов'язували з ім'ям язичницького божества Купала або Купало, хоча саме існування такого божества оскаржується (на тій підставі, зокрема, що перша згадка про це «божество» міститься в літописі XVII століття). З цієї причини набагато більш правдоподібним є пояснення, згідно з яким назва Іван Купала є слов'янським народним варіантом імені Іван Хреститель (грец. Ιωάννης ο Βαπτιστής[9], оскільки епітет Івана — грец. βαπτιστής — перекладається як «купатель, занурювач».
Примітки ред.
- ↑ Бездетность // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона
- ↑ Иоанн Предтеча. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2010. — Т. XXIV. — С. 528—577. — ISBN 978-5-89572-044-8.(рос.)
- ↑ Иисусу Христу
- ↑ Древнерусское название: солнцеворóт.
- ↑ Культура Германии, 2006, с. 478.
- ↑ Культура Германии, 2006, с. 479.
- ↑ 7 июля 2013: Рождество Иоанна Предтечи на сайте журнала «Фома»
- ↑ Иван Купала | РЭМ. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2021.
- ↑ Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. II. С. 419; Этимологический словарь славянских языков. Вып. 12. М., 1985. С. 60.
Література ред.
- Маркина Л. Г. ДЕНЬ СВ. ИОАННА-КРЕСТИТЕЛЯ (ПРЕДТЕЧИ) // Культура Германии: лингвострановедческий словарь / под общей редакцией проф. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — С. 478—479. — 1181 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-038383-5.
- Синаксарь на Рождество святого Иоанна Предтечи и Крестителя Господня // Жития святых на русском языке, изложенные по руководству Четьих-Миней свт. Димитрия Ростовского : 12 кн., 2 кн. доп. — М.: Моск. Синод. тип., 1903—1916. — Т. X: Июнь, День 24.
- Слово св. Иоанна Златоуста на Рождество святого пророка, предтечи и крестителя Господня Иоанна // Жития святых на русском языке, изложенные по руководству Четьих-Миней свт. Димитрия Ростовского : 12 кн., 2 кн. доп. — М.: Моск. Синод. тип., 1903—1916. — Т. X: Июнь, День 24. — С. 527.
Зауваження ред.
- ↑ Деякими православними церквами святкується 24 червня (7 липня) за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.