Різдв'яне печиво
Різдвяне печиво — це традиційно цукрове печиво або бісквіт (хоча можуть використовуватися інші смаки залежно від сімейних традицій та індивідуальних уподобань), нарізане різними формами, пов'язаними з Різдвом.
 | |
Історія ред.
Сучасне різдвяне печиво бере свій початок від рецептів печива середньовічної Європи, коли багато сучасних інгредієнтів, таких як кориця, імбир, чорний перець, мигдаль і сухофрукти, були представлені на заході. У XVI столітті різдвяне печиво стало популярним по всій Європі, у Німеччині — лебкухен, у Швеції — піпаркукас, а в Норвегії — крумкаке.[1]
Найперші зразки різдвяного печива в Сполучені Штати були привезені голландцями на початку XVIІ століття. Завдяки широкому асортименту дешевої імпортної продукції з Німеччини між 1871 і 1906 роками після зміни законодавства про імпорт, формочки для печива стали доступними на американських ринках. Ці імпортні форми для печива часто зображували дуже стилізовані зображення з предметами, призначеними для того, щоб повісити на ялинку. Завдяки наявності цього посуду в кулінарних книгах почали з'являтися рецепти, призначені для їх використання.[1] На початку ХХ століття торговці США також імпортували з Німеччини прикрашене печиво Lebkuchen для використання як подарунки.[2]
У Канаді та Сполучених Штатах з 1930-х років діти залишають печиво та молоко на столі для Санта-Клауса на Святвечір, хоча багато людей просто їдять печиво самі. Печиво часто нарізають у формі цукеркових тростинок, оленів, листя падуба, різдвяної ялинки, зірок або янголів.
Популярне різдвяне печиво ред.
Пряник ред.
Пряник існував у тій чи іншій формі з тих пір, як цукор і спеції були привезені в Європу від солдатів під час хрестових походів. Однак лише після того, як королева Вікторія та принц Альберт включили його до низки інших німецьких різдвяних традицій, імбирне печиво стало в основному асоціюватися з Різдвом.[3] Традиційним в Ельзасі є імбирне печиво.
Бределе ред.
Бределе — різдвяне печиво в ельзаській кухні Франції.
Кленят ред.
Традиційне печиво Кленят, яке походить із середньовіччя в Норвегії, смажиться у фритюрі в несолоному жирі.[4]
Керсткрансєс ред.
Керсткрансєс — традиційне різдвяне печиво з Нідерландів. Вони круглі з отвором посередині. У найпоширенішому вигляді в якості прикраси використовується мигдалева стружка.
Крумкаке ред.
Крумкаке — традиційне печиво з Норвегії. Спочатку їх випікали на відкритому вогні за допомогою декоративних прасок; однак сучасні кухарі використовують електричні або кухонні плити для випікання цього тонкого печива. Крумкакер зобов'язаний своєю назвою, що означає «зігнутий пиріг» або «скручений пиріг», тому, що вони загорнуті у форму конуса.
Пеппаркакор ред.
Пеппаркакор — хрустке тонке імбирне печиво зі Швеції, традиційно вирізане у формі квіток і сердечок.[4]
Пфеффернус ред.
Пфеффернус походить зі Скандинавії та датується середньовіччям, коли спеції використовувалися виключно для святкової випічки.[4]
Репостерія ред.
Репостерія - мексиканський тип пісочного печива, яке злегка випікають і занурюють у суміш цукру з корицею, доки цукор з корицею не покриє печиво.[5] Їх часто подають з кавою або мексиканським шоколадом із гострими спеціями.
Піщані бакелі ред.
Сандбекелс — це цукрове печиво з Норвегії ХІХ століття. Тісто пресують у формочки, а потім запікають у духовці.
Шпрінгерле ред.
Шпрінгерле — традиційне різдвяне печиво у південній Німеччині (Баварія та Баден-Вюртемберг) та Австрії протягом століть. Це печиво зі смаком анісу, виготовлене з яєчно-борошно-цукрового тіста. Зазвичай вони мають прості форми, такі як прямокутники або кола.
Після формування вони зазвичай мають малюнок або дизайн, вдавлений у м'яке тісто за допомогою спеціально вирізаних качалок або пресів. Після випікання візерунки іноді фарбують, якщо ви плануєте використовувати печиво як прикраси.[6]
Цукрове печиво ред.
Сучасне цукрове печиво, яке також називають амішським цукровим печивом або назаретським цукровим печивом, створили моравці, які оселилися в районі Назарету з Німеччини в середині XVIII століття. Пенсильванія прийняла цукрове печиво як офіційне державне печиво в 2001 році.[6]
Див. також ред.
- Бернський імбирний торт
- Шоколадне печиво
- Піцель
- Спрітцґебак
- Флорентіні
- Тірггель з Цюриха, Швейцарія
- Кураб'є
- Меломакарона
Посилання ред.
- ↑ а б Olver, Lynne. Food Timeline: Christmas foods. The Food Timeline. Процитовано 13 грудня 2009.
- ↑ Christmas Cookie Tradition. NewEnglandRecipes.org. Процитовано 7 грудня 2012.
- ↑ Carey, Mac. The Tradition of Gingerbread. MyMerryChristmas.com. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 13 грудня 2009.
- ↑ а б в Dern, Judith H. Scandinavian Christmas Cookies. All Recipes.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2009. Процитовано 13 грудня 2009.
- ↑ Clamp, Esther. Reposteria (The Powdery Yummy Cookies) recipe - from the My Family's Best! A Collection of Recipes Family Cookbook. FamilyCookbookProject.com. Процитовано 28 жовтня 2010.
- ↑ а б History of Cookies. What's Cooking America. Процитовано 13 грудня 2009.