Рід Сімадзу

родина шляхетного походження

Рід Сімадзу (яп. 島津氏, しまずし, сімадзу-сі) — японський самурайський рід періодів Камакура, Муроматі, Сенґоку й Едо.

Рід Сімадзу
Герб
Місце походження роду Shimazu Estated
Засновник Сімадзу Тадахісаd
CMNS: Рід Сімадзу у Вікісховищі

Короткі відомості ред.

За родовою легендою, Сімадзу є нащадком прадавніх переселенців з Китаю, які виводили свій родовід від Цінь Ши Хуан-ді. Ці переселенці дали початок роду Коремуне, відгалуженням якого були Сімадзу. Засновником роду вважається Сімадзу Тадахіса (11791227), володар земель на півдні острова Кюсю — Сацуми, Осумі та Хюги.

З 15 по 16 століття Сімадзу вступили у боротьбу за встановлення контролю над островом Кюсю. У 1578 році у битві на річці Міміґава їх війська розбили рід конкурента Отомо, а у 1584 році у битві при Окітанавате — рід Рюдзодзі. Однак у 1587 році об'єднанню Кюсю завадило вторгнення до острова всеяпонського лідера Тойотомі Хідейосі. В результаті конфлікту, Сімадзу капітулювали перед Хідейосі, а їхні родові володіння були урізані до однієї провінції Сацума.

У 15921598 війська Сімадзу Йосіхіро були задіяні у корейських походах. За високі бойові якості і лиху вдачу кюсюських військ, вороги називали їх «дияволами Сімадзу».

У битві при Секіґахара 1600 Сімадзу виступили на боці «західної коаліції» під керівництвом Ісіди Міцунарі проти армії Токуґави Іеясу. «Західники» програли битву, а їх володіння були конфісковані переможцями. Виняток становив лише рід Сімадзу, війська якого не тікали з поля бою, а атакували противника і, прорвавши декілька десятків ворожих рядів, включаючи полки самого Іеясу, змогли відступити з поля бою. За мужність Токуґава залишив за Сімадзу їхні землі — Сацума-хан. Зі свого боку, Сімадзу визнали себе васалами майбутнього сьоґуна.

У 1609 році, з дозволу сьоґунату Токуґава, рід Сімадзу успішно провів завоювання королівства Рюкю на острові Окінава. Завдяки цьому він зміг поставити свій контроль торгівлю з Китаєм та Південно-Східною Азією. Впродовж періоду Едо (16031867) родина Сімадзу спромоглася накопичити багатства більші аніж їх мав центральний уряд.

У 1867 році Сімадзу, за головування Сімадзу Хісамацу, разом із родом Морі з Тьосю-хану та родом Ямауті з Тоса-хану, розв'язали війну проти сьоґунату, яка закінчилася їх перемогою та проведенням реставрації прямого імператорського правління. Представники кюсюського роду увійшли до нового уряду створеної ними Японської імперії. Рід Сімадзу й особи, пов'язані з ним, продовжували впливати на японську політику до 1945.

Цікаво, що експрем'єр Японії Коідзумі Дзюнітіро походив з сім'ї, яка століттями служила роду Сімадзу у провінції Сацума.

Голови роду Сімадзу ред.

Сацума-хан ред.

[1] Українською Японською Мон Статус Період Дохід
1 Сімадзу Іехіса 島津家久
 
тодзама 1602 — 1638 770 000
2 Сімадзу Хісаміцу 島津光久
 
тодзама 1638 — 1687 770 000
3 Сімадзу Цунатака 島津綱貴
 
тодзама 1687 — 1704 770 000
4 Сімадзу Йошітака 島津吉貴
 
тодзама 1704 — 1721 770 000
5 Сімадзу Цуґутойо 島津継豊
 
тодзама 1721 — 1746 770 000
6 Сімадзу Муненобу 島津宗信
 
тодзама 1746 — 1749 770 000
7 Сімадзу Сіґетосі 島津重年
 
тодзама 1749 — 1755 770 000
8 Сімадзу Сіґехіде 島津重豪
 
тодзама 1755 — 1787 770 000
9 Сімадзу Нарінобу 島津斉宣
 
тодзама 1787 — 1809 770 000
10 Сімадзу Наріокі 島津斉興
 
тодзама 1809 — 1851 770 000
11 Сімадзу Наріакіра 島津斉彬
 
тодзама 1851 — 1858 770 000
12 Сімадзу Тадайосі 島津忠義
 
тодзама 1858 — 1871 770 000

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Порядкові номери подані за родами. Якщо в управління ханом вступає новий рід, нумерація починається з 1.

Джерела та література ред.

  • 藩法研究會編 『鹿児島藩』(藩法集 8)、東京: 創文社、1969年
  • 上原兼善著 『鎖国と藩貿易 : 薩摩藩の琉球密貿易』、東 : 八重岳書房、1981年
  • 徳永和喜著 『薩摩藩対外交渉史の研究』、福岡: 九州大学出版会、2005年
  • 秀村選三編 『薩摩藩の構造と展開』、福岡: 西日本文化協会、1976年
  • 佐々木克著 『幕末政治と薩摩藩』、東京: 吉川弘文館、2004年

Посилання ред.