Рід Оуті (яп. 大内氏, о:уті-сі) — самурайський рід у Японії періоду середньовіччя. Нащадок корейських переселенців 7 століття, бічної гілки королівського роду держави Пекче. Походить від роду Татара (多々良氏), володарів селища Оуті (суч. префектура Ямаґуті). 15 −16 століття було апогеєм могутності роду Оуті, який контролював 8 провінцій і монополізував міжнародну торгівлю з Китаєм.

Короткі відомості ред.

У 9 −10 століттях Оуті були невеликими землевласниками у провінції Суо, на заході Японії. На 11 століття вони зосередили виробництво заліза у своєму регіоні і поступово накопичували сили. Під час війни родів Мінамото і Тайра наприкінці 12 століття, Оуті примкнули до переможців, чим укріпили свої позиції у регіоні.

У період Камакура (11851333) Оуті були володарями усієї території Суо. З падінням Камакурського сьоґунату вони захопили сусідню провінцію Наґато (суч. префектура Ямаґуті) і заснували свою резиденцію у місті Ямаґуті. У часи війни північної і південної династій, рід Оуті виступив союзником північників і дому сьоґунів Асікаґа. Від імені центральної влади голови війська роду захопили обширні землі на заході острова Хонсю і півночі острова Кюсю.

Після війни років Онін (14671477) і децентралізації країни, Оуті перетворилися на фактичних незалежних правителів Західної Японії. Їхнім головним опонентом був рід Хосокава, володарі Центральної Японії. Ці два роди постійно воювали у Кіото, поперемінно саджаючи у столиці своїх маріонеткових сьоґунів. Суперництво Оуті і Хосокави досягло апогею у 1523 році, коли посольства двох родів до імператора Китаю вчинили різанину у китайському місті Нінпо. Офіційна торгівля між Японією і Китаєм була перервана, але невдовзі відновлена силами Оуті, які монополізували її. Вони навіть домоглися від китайської сторони визнання голів свого роду «королями Японії».

З кінця 15 — початку 16 століття Оуті були на вершині слави. Їм корилися володарі 7-ми сусідніх провінцій і маріонеткові сьоґуни Кіото. Резиденція Оуті в місті Ямагуті була одним із найпишніших міст тогочасної Японії, а скарбниці голів роду містили чимало цінностей не лише з Японії, але й Східної і Південно-Східної Азії. У самому місті творив відомий японський художник Сессю.

Проте починаючи з середини 16 століття розпочався поступовий занепад роду. Сусідні малі володарі зміцніли і почали нападати землі на Оуті. Особливо активними ворогами були роди Отомо і Амаґо. Давали про себе знати і економічні негаразди — торгівлю з Китаєм почали перехоплювати торговці міста Сакаї, а згодом — португальські купці. Намагаючись виправити свої позиції у торгівлі, Оуті дозволили останнім проповідувати християнство.

Але головним ударом по Оуті став заколот васалів на чолі з Суе Харукатою у 1551 році проти безталанного голови роду Оуті Йосітаки. Останнього убили, а на його місце посадили маріонеткового лідера. Цей заколот став причиною розриву стосунків між Оуті і підконтрольними володарями «провінціалами». Один із них, рід Морі переміг війська Суе Харукати і у 1557 році захопив усі західні землі Оуті.

З падінням резиденції роду і самогубством останнього голови у 1558 році. Оуті перестали існувати. Залишки роду намагалися відродити його за підтримки роду Отомо з Кюсю у 1568 році, але були розбиті військами Морі.

Голови роду Оуті ред.

  1. Оуті Йосіхіро 大内義弘
  2. Оуті Масахіро 大内政弘
  3. Оуті Йосіокі 大内義興
  4. Оуті Йосітака 大内義隆
  5. Оуті Йосінаґа 大内義長(大友晴英)

Посилання ред.