Рєпнін-Волконський Микола Григорович

Мико́ла Григо́рович Рєпні́н-Волко́нський (1778 — 6 (18) січня 1845) — військовий і державний діяч Російської імперії. Генерал від кавалерії (1828), князь. Малоросійський генерал-губернатор з 1816 по 1834 рік.

Микола Рєпнін-Волконський
рос. Николай Репнин-Волконский
М. Г. Рєпнін-Волконський. Військова галерея Зимового палацу
Народження 1778(1778)
Смерть 6 січня 1845(1845-01-06)
Яготин, Київська губернія
Країна  Російська імперія
Приналежність Російська імперія Російська імперія
Роки служби 1792—1836
Звання генерал від кавалерії
генерал-ад'ютант
Війни / битви Наполеонівські війни, Anglo-Russian invasion of Hollandd, Війна третьої коаліції, Французько-російська війна 1812 і Війна шостої коаліції
Титул князь
Діти Варвара Рєпніна, Олександра Репніна-Волконськаd, Єлизавета Репніна-Волконськаd і Василь Репнін-Волконськийd
Нагороди
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
CMNS: Рєпнін-Волконський Микола Григорович у Вікісховищі

Старший брат декабриста Сергія Волконського.

Життєпис ред.

Походив із роду чернігівських Рюриковичів. Онук по матері фельдмаршала князя М. В. Рєпніна, прізвище якого перейшло до Миколи Григоровича за указом імператора Олександра I від 1 липня 1801 року, щоби не припинився рід.

Був одружений з онукою гетьмана Кирила Розумовського.

1792 — закінчив кадетський корпус, перебував на військовій службі.

1809-1812 — посол у Вестфальському герцогстві.

1813-1814 — генерал-губернатор Саксонії.

1816-1834 — малоросійський генерал-губернатор (Полтавська та Чернігівська губернії).

Заснував кадетський корпус у Полтаві.

Послідовно відстоював інтереси українського населення перед російським урядом.

1830-1831 — склав проєкт відновлення козацьких полків.

Цікавився історією України, зокрема надавав допомогу Д.Бантиш-Каменському у написанні «Історії Малої Росії».

Співчував українському автономістському руху, підтримував зв'язки з його діячами.

Погляди Рєпніна-Волконського спричинили до його усунення Миколою І з посади генерал-губернатора та еміграції за кордон.

Останні роки свого життя провів в Яготині.

Був близько знайомий з Тарасом Шевченком, який у 1843 — на початку 1844 жив у його яготинському маєтку. Т.Шевченко виконав дві копії портрета Рєпніна роботи швейцарського художника Й.Горнунга (п. 1870).

Похований у Густинському Свято-Троїцькому монастирі.

Його донька княжна Варвара Рєпніна була близьким другом Т.Шевченка.

Родина ред.

Був одружений із Варварою Розумовською — онучкою останнього гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського за лінією його сина Олексія. У шлюбі народилося семеро дітей:[1]

Примітки ред.

  1. Николай Григорьевич Репнин-Волконский. geni_family_tree (укр.). 1778. Процитовано 18 липня 2023.

Джерела та література ред.