Рязанцев Лев Васильович
Лев Васильович Рязанцев (23 липня 1941, Запоріжжя, УРСР) — український звукорежисер. Викладач КНУКіМ, професор, доцент. Заслужений працівник культури України (2008)[1].
| Лев Рязанцев | |
|---|---|
| Дата народження | 23 липня 1941 (82 роки) |
| Місце народження | Запоріжжя, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
| Професія | звукорежисер |
| Членство | НСКУ |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народився 23 липня 1941 року у Запоріжжі.
У 1966 році закінчив Київський політехнічний інститут.
З 1961 року — звукорежисер кіно і телебачення. Член Спілки кінематографістів СРСР.
Працював інженером Мінської кіностудії науково-популярних і документальних фільмів (1966—1967), старшим інженером «Київнаукфільму» (1967—1973), оператором «Укртелефільму» (1973—1977).
З 1977 року працює на «Укркінохроніці». Член Національної спілки кінематографістів України.
У 2001—2012 роки завідував першою в Україні кафедрою звукорежисури в Інституті кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв. Автор наукових статей та навчального посібника «Звукорежисура» (гриф МОН; лист від 29.07.09 № 1\11-6260). Викладач, професор, доцент[2].
Фільмографія ред.
Оформив стрічки:
- «МТД-генератори» (1969)
- «Прямокутні проекції» (1969)
- «Наближена теорія гіроскопа», «Біоструми наказують» (1970)
- «Ставкове рибництво» (1971)
- «Коло», «Паливо XX століття», «Життя, життя, життя…» (1972)
- «Бульдозери», «Чоловіки і жінки», «Україна, кроки п'ятирічки» (1973)
- «Головна домна п'ятрічки», «Сонячне коло», «Наша виставка»
- «Ти плюс я — весна» (1974, муз. фільм)
- «Діалог продовжується», «Майстри мистецтв України» (1975)
- «Дмитро Гнатюк» (1975)
- «Кость Барабаш з 10 „б“» (1976)
- «Мені довірено пісню» (1977)
- «Діалоги директора Згурського», «Два крила», «Ященко»
- «Маланчине весілля» (1979, док. фільм, реж. О. Коваль. Срібний приз на кінофестивалі в Лейпцигу)
- «Колесо Федора Примаченка»
- «Чуєш, брате мій» (1979, док. фільм, реж. І. Грабовський)
- «Технічний прогрес у льонарстві» (1979)
- «Дорогами п'ятирічок», «Озера повинні жити»
- «Новина Волновахського села», «Коріння» (1980)
- «Суфлер» (1981)
- «В сім'ї вольній, новій…», «Зійшов солдат на п'єдестал»
- «Кортеліси», «Лаос: поступ ревоюції»
- «Начальник цеху», «Пам'ять рідного краю» (1981)
- «Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» (1986)
- «Сьома каблучка чаклунки» (1998, 4 с, відео)
- «Роксолана» (1996—1997, телесеріал, 26 с.) та ін.
- а також — мультфільмів
- «Тигреня в чайнику» (1972)
- «Зайченя заблукало» (1973)
- «Грай, моя сопілочко» (1973)
- «Парасолька на полюванні» (1973)
- «Парасолька на риболовлі» (1973) тощо.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України № 821/2008 — Про відзначення державними нагородами України діячів кіномистецтва (10 вересня 2008 року)
- ↑ Кафедра звукорежисури: Професорсько-викладацький склад кафедри (ikitb.knukim.edu.ua). Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 1 березня 2013.
Посилання ред.
Література ред.
- Спілка кінематофафістів України. К., 1985. — С.135—136.