Вікіпедія

Рюкзак

торба з двома лямками для носіння речей на спині
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (липень 2016)

Рюкза́к або наплі́чник[1], також вживається наплечник[2][3] — спеціальна сумка для тривалого перенесення на спині важких багажів, продуктів, речей. Слово «рюкзак» походить від нім. Rucksack, утвореного від Rücken («спина») та Sack («мішок, сумка»). Слово «наплічник», поширене на заході України, близьке до польського «plecak».[джерело?]

Сучасний наплічник
Рюкзак Швейцарської армії, з інтегрованим каркасом; прибл. 1960 рік.
Турист з рюкзаком на пішохідному маршруті. Крим.
Школяр з наплічником.
Кішка у наплічнику для транспортування
Запит «Наплічник» перенаправляє сюди; про частину обладунку див. Наплічники.

Рюкзак має дві лямки для кріплення на плечах, іноді — одну косу лямку. Великі рюкзаки, що використовуються для перенесення більшого об'єму речей (більшої ваги), зазвичай зменшують навантаження на плечі за допомогою додаткового поясу навколо талії. Також є моделі, що містять нагрудний пояс з системою fast.

Сучасні рюкзаки мають об'єм від 5 до 140 літрів, виготовлені з синтетичних тканин і забезпечені підвісною системою (лямки, поясний ремінь і «спина»). Лямки і поясний ремінь, як правило, досить широкі, м'які і пружні, «спина» має армувальні елементи з легких міцних матеріалів, що переносять частину ваги з плечей на пояс. Така підвісна система забезпечує більш комфортне носіння рюкзака. Через особливості форми такі рюкзаки часто називають «анатомічними».

Призначення ред.

  • Туристичні. використовують для перенесення особистих речей, товарів та спорядження в поході. Розрізняються за об’ємом та призначенням. Є для одноденних походів, трекінгові, експедиційні, спеціальні, тощо.
  • Альпіністські (штурмові) рюкзаки — рюкзаки, призначені для використання під час альпіністських сходжень[4].
  • Велосипедні. Для подорожей на велосипеді, мотоциклі. Можуть бути заплечними (що носяться звичайним способом) і багажними («штани», що розміщуються на велобагажнику). Багажні велорюкзаки — різновид сумок на багажник, оптимізовані для перевезення об'ємних вантажів на велику відстань.
  • Військові (тактичні) рюкзаки. Загалом класифікація збігається з туристичними але з урахуванням військового призначення. Можуть бути: одноденними (об'єм 20 літрів, такі рюкзаки піхотний підрозділ збирає за тривогою, якщо військова операція триватиме один-два дні), штурмовими (об'єм від 30 літрів, використовується піхотою та спеціальними підрозділами, але вже для тих операцій, які можуть тривати близько трьох днів)[5], рейдовими (об’ємом близько 50 літрів) - для використання під час завдань, що тривають 5-7 днів і більше. Загалом термін "тактичний рюкзак" має більше маркетинговий характер, таким чином можуть бути позначені навіть рюкзаки, які не використовуються військовими.
  • Фрірайдні. Для спусків сніговими схилами на гірських лижах, сноуборді.
  • Рюкзаки-переноски для домашніх тварин. Використовують для перенесення невеликих домашніх тварин. Вони також зручні для піших прогулянок з тваринами, шопінгу, автомобільних поїздок або візитів до ветеринара. Є добре вентильованими, зі зручним відділенням для вихованця. Деякі моделі рюкзаків-перенесення схвалені авіакомпаніями, тому їх можна використовувати під час перельотів.
  • Міські. Невеликі (10–30 л) рюкзаки для повсякденного носіння особистих речей, ноутбука, планшетного комп'ютера, що замінюють собою сумку, портфель. Такі рюкзаки часто мають помітний зовнішній вигляд і є предметом моди. Серед міських рюкзаків можна виокремити кілька окремих груп.

Спеціалізовані професійні — для інструментів, для ноутбука з приладдям, для фотообладнання.

Жіночі та дитячі — власне, жіночі та дитячі сумочки з лямками для носіння на спині. Жіночі нерідко виготовляють із дорогих матеріалів, дитячі — з яскравих тканин із зображеннями героїв мультфільмів.

Навчальні — рюкзак зі щільних синтетичних матеріалів, які добре тримають форму, нерідко мають яскраві кольори, кілька зовнішніх кишень, а їхній внутрішній об'єм розділений на секції для підручників, зошитів тощо.

З антикражною функцією — такі рюкзаки зазвичай мають приховані відділи та непрорізний каркас.

Конструкція ред.

 
Скульптура "Рюкзак" на геологічному факультеті Львівського університету.

За конструкцією (будовою) рюкзаки поділяються на дві категорії:

  • без каркаса
  • каркасні:
    • із зовнішнім каркасом,
    • із внутрішнім (інтегрованим) каркасом.

Каркас (рама) призначена для підтримки форми рюкзака та кращого розподілу ваги вантажу на тіло (зазвичай, переносячи більшу частину ваги на талію та стегна), аби вантаж не перевантажував плечі, не обмежував рухи та не завдавав пошкоджень надмірним навантаженням на лямки та ремінці. Більшість застібуються пряжками або блискавками.

З каркасом ред.

Із зовнішнім каркасом ред.

У традиційному типі рюкзаків з каркасом використовується зовнішній каркас (використовуються для перенесення важких вантажів (понад 20 кг). У Радянському Союзі були поширені рюкзаки «Єрмак» (рос. Ермак), які мали зовнішню раму з алюмінію.

З внутрішнім (інтегрованим) каркасом ред.

Інтегрований каркас (внутрішній каркас) є порівняно новою конструкцією рюкзаків. Внутрішній каркас винайшов у 1967 році Ґреґ Лове (англ. Greg Lowe).[6] Рюкзак з інтегрованим каркасом має великий відділ, до якого кріпиться інтегрований каркас. Каркас зазвичай складається з пластмасових або металевих стержнів, адаптованих до анатомічних особливостей спини. Рюкзаки з інтегрованим каркасом мають додаткові конструкції для розподілу ваги та стабілізації. Моделі рюкзаків з інтегрованим каркасом майже повністю витіснили моделі із зовнішнім каркасом.

Без каркаса ред.

Це найпростіша схема рюкзака: сумка із двома наплічними лямками. Об'єм таких рюкзаків зазвичай не перевищує 50-60 літрів. Прості у виготовленні, мають невелику власну вагу та у складеному вигляді займають мало місця. Додатково можуть мати додаткові кишені, поясні та нагрудні ремені, розширені наплічні ремені, інколи — світлоповертаючі елементи для підвищення безпеки вночі.

Матеріали ред.

Сучасні рюкзаки виготовляють переважно з синтетичних тканин: нейлону і поліестеру. Пряжки та елементи каркасу, як правило, пластикові або з легких алюмінієвих сплавів. Міські рюкзаки іноді виготовляють із джинсової або іншої натуральної тканини, штучної або натуральної шкіри, поєднують ці та інші матеріали.

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рюкзак

Примітки ред.

  1. ↑ Наплічник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. Том 5, 1974. — С.153.
  2. ↑ Пластова пісня авторства Тараса Крушельницького
  3. ↑ Наплечники готові? Увага конкурс фото! 1 березня 2017
  4. ↑ Обираємо рюкзак | СВІТ МАНДРІВНИКІВ (укр.). Процитовано 9 лютого 2022.
  5. ↑ Тактичний рюкзак: як обрати та на що звернути увагу. Офіційний сайт полку "Азов" На захисті України з 2014 року (ru-RU) . 29 травня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
  6. ↑ Innovations. Lowepro. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 7 січня 2009.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рюкзак&oldid=42310506