Руші́й (дав.-рус. рушити від прасл. *ruхъ), рідше вживається росіянізм двига́ч[1][2] (дав.-рус. *двигати від прасл. *dvigati/*dvigti) — пристрій, засіб для надання руху певній сутності: транспортному засобу, двигуну; сила, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту або розвиткові чогось. Також, у переносному значенні, — людина, яка рухає що-небудь, сприяє розвиткові чогось. В інформатиці програмним рушієм називають ядро комп'ютерної програми.

Рушій
Частково збігається з pushingd
CMNS: Рушій у Вікісховищі

Для отримання енергії технологічні системи використовують двигун чи мотор і колеса і осі, гвинти, або реактивне сопло для створення сили для руху. Також для з'єднання двигуна до осей, коліс чи гвинтів можуть використовуватися системи Зчеплення або трансмісії.

Біологічні рушійні системи використовують м'язи як джерело енергії та кінцівки: крила, плавці або ноги як рушії.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Wragg, David W. (1973). A Dictionary of Aviation (вид. first). Osprey. с. 216. ISBN 9780850451634.
  2. ДВИГАЧ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела ред.