Русалка (роман)
«Русалка» (англ. Rusalka) — фентезійний роман американської фантастки К. Дж. Черрі. Вперше книжка була видана в 1989 році. «Русалка» є першою книгою Руської Трилогії, події якої розгортаються на берегах Дніпра під Києвом у часи середньовічної Русі.[1] Роман базований на слов'янській міфології та розповідає про долю дівчини-утоплениці, що стала русалкою, і навчання та становлення молодого чарівника.
 Обкладинка оригінального видання 1989 р. | |
| Автор | К. Дж. Черрі |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Rusalka |
| Дизайн обкладинки | Кіт Паркінсон |
| Країна |
 США |
| Мова | англійська |
| Серія | Руська трилогія |
| Жанр | фентезі |
| Видавництво | Del Rey Books |
| Видано | 1989 |
| Тип носія | на папері; e-книга |
| Сторінок | 374 |
| ISBN | 978-0-3453-5953-7 |
| Наступний твір | Чорнобог |
«Русалка» номінувалася на премію «Локус» за найкращий фентезійний роман в 1990 році та посів третє місце.[2]
Черрі самовидала роман в електронному форматі в 2010 році.[3][4][5][6]
Сюжет ред.
Сашко (англ. Sasha) 15-річний конюх, який живе зі своїми дядьком та тіткою на постоялому дворі в містечку Воєвода (англ. Vojvoda). Сашкові батьки загинули при пожежі, в спричинені якої чарами він був звинувачений. Петро (англ. Pyetr) зухвалий молодик-міщанин, на якого одного разу нападає старий Юришев (англ. Yurishev) за зв'язки з його молодою дружиною. Петро тікає та потім дізнається, що Юришев мертвий, а звинувачують у цьому вбивстві його — звинувачують у вбивстві чаклунством. Поранений Петро ховається в стайні постоялого двору, і Сашко допомагає йому залишити місто.
Сашко та Петро протягом кількох днів через поля прямують у навський ліс. Сашко не вірить, що він чарівник, проте помічає, що інколи його бажання справджуються. Петро ж не вірить у чари взагалі. Виснажені та голодні вони знаходять обійстя біля річки. Його мешканцем виявляється чарівник Уламець (англ. Uulamets). Він лікує Петра та дозволяє залишитись з ним за умови, що вони допоможуть йому знайти його доньку Євушку (англ. Eveshka), яка втонула, коли їй було 16 років, та перетворилась на русалку. Петро не вірить у русалок, проте саме йому Євушка являється під час пошуків. Вона заманює його в ліс, але не топить, як зазвичай роблять інші русалки. Уламець та Сашко знаходять Петра цілим та неушкодженим, але на них нападає В'юр (англ. Hwiuur), водяник-перевертень, бо вони занадто близько підішли до води.
Уламець ловить В'юра та погрожує вбити його. Водяник молить про пощаду та зізнається, що втопив Євушку, але винить Чорнобога (англ. Chernevog), колишнього учня Уламця. Євушка закохалася в Чорнобога та втекла з ним. Чорнобог використав свої чари, аби керувати нею, а потім передав її В'юрові. І навіть русалкою Чорнобог продовжував контролювати її і не давав повернутися до батька. Уламець погоджується відпустити водяника за умови, що той допоможе знайти Чорнобога.
Під час пошуків Чорнобога Петро помічає Євушку та слідує за нею. Сашко хоче піти за Петром, аби захистити того, але Уламець каже залишитись. Уламець визнає за Сашком великі здібності до чарів та вчить того користатися своїми талантами, застерігаючи про небезпеку необачності в чарівництві. Петро закохується в Євушку. Він та вона знаходять разом в лісі будинок Чорнобога. Чорнобог миттєво бере під контроль Петра та наказує В'юру охороняти його. Чаклун зустрічає Сашка та Уламця блискавками, проте Уламець відбиває їх назад, підпалюючи будинок. Петро б'є В'юра та пересилює ослабленого Чорнобога. Уламець воскрешає доньку могутнім закляттям, але ціною свого власного життя, паралельно віддавши свої знання Сашкові.
Чорнобог непритомний, але Сашко не може вбити того. Замість цього він відправляє чаклуна в довгий і глибокий сон. В'юр зник. З'являються лісовики. Вони святкують Чорнобогову поразку та обіцяють охороняти його сон.
Відгуки ред.
В огляді в «Chicago Sun-Times» фантаст Рональд Дж. Грін назвав «Русалку» одним з найкращих фентезі 1989-го року.[7] Попри критичне ставлення до техніки оповідання Черрі, він відзначив, що вона була чудовою в площині світопобудови, антропології, лінгвістики та фольклору.[7] А рецензент «Kirkus Reviews» висловив думку, що сюжет «Русалки» доволі непоганий, але твір непереконливий та задовгий.[8]
Примітки ред.
- ↑ Day, Mildred Leake (1991). Arthurian News and Events. Quondam et Futurus. Scriptorium Press. 1 (3): 106—107. JSTOR 27870146.
(необхідна підписка)
- ↑ 1990 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 14 серпня 2013.
- ↑ Cherryh, C. J. (12 липня 2009). Patching up old mistakes. Wave Without a Shore. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
- ↑ Cherryh, C. J. (31 березня 2012). Getting very close to adding Chernevog and Yvgenie. Wave Without a Shore. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
- ↑ Cherryh, C. J. (30 жовтня 2010). Blood Red Moon and Rusalka. Wave Without a Shore. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
- ↑ Rusalka. Closed Circle Publications. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.
- ↑ а б Green, Roland J. (7 січня 1990). Their strengths are mightier than their flaws. Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 1 березня 2013. – за допомогою HighBeam (необхідна підписка)
- ↑ Rusalka. Kirkus Reviews. 15 вересня 1989. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 17 серпня 2013.
Джерела ред.
- Bogstad, Janice M. (2004). Shifting Ground: Subjectivities in Cherryh's Slavic Fantasy Trilogy. У Carmien, Edward (ред.). The Cherryh Odyssey. Wildside Press LLC. с. 113—131. ISBN 978-0-8095-1071-9. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
- Cherryh, C. J. (2010) [1989]. Rusalka (вид. e-book). Spokane, Washington: Closed Circle Publications.
- Jones, Neil (October 1990). Review of Rusalka. Interzone. 40: 68.
- Miller, Faren (September 1989). Review of Rusalka. Locus. 23 (3).
- Morton, Nik (December 1990). Review of Rusalka. Vector: 15.
- Williams, Lynn F. (1990). Review of Rusalka. У Collins, Robert A.; Latham, Robert A. (ред.). Science Fiction & Fantasy Book Review Annual. Meckler. с. 231—232. ISBN 978-0-313-28150-1.
Посилання ред.
- Rusalka в Internet Speculative Fiction Database (англ.).
- Rusalka [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] на Worlds Without End