Ружинська волость

Ружинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Сквирського та Бердичівського повітів Київської губернії з центром у селі Баламутівка. Наприкінці ХІХ ст. волосні установи було переведено власне до містечка Ружин.

Ружинська волость
Центр	Баламутівка, Ружин
Площа	8590 (1886)
Населення	7146 осіб (1886)
Густота	76.2 осіб / км²
Наступники	Ружинський район

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 4 сільських громад. Населення — 7146 осіб (3509 чоловічої статі та 3637 — жіночої), 503 дворових господарства. У березні 1921 року передана до складу Бердичівського повіту.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	4021	3399
Приватної власності	4238	2394
Іншої власності	331	226
Загалом	8590	6019

Поселення волості:

• Баламутівка — колишнє власницьке село при річці Роставиця за 32 версти від повітового міста, 1055 осіб, 118 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Ружинський Бистрик — колишнє власницьке село при річці Чорна Рудка, 2040 осіб, 244 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Ружин — колишнє власницьке містечко, 800 осіб, 79 дворів, православна церква, костел, синагога, католицька каплиця, 2 єврейських молитовних будинки, школа, поштова станція, 5 постоялих дворів, 8 постоялих будинків, 2 водяних млини, шкіряний завод.

Старшинами волості були:

• 1909 року — Сидір Дмитрович Демчук;
• 1910—1912 року — Пилип Павлович Щерба,;
• 1913 року — Тихон Федорович Редюк;
• 1915 року — в.о. Опанас Дем'янович Волинець.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)