Рудольф Ген

Рудольф Мельхіор Артур Марія Ген (нім. Rudolf Melchior Arthur Maria Haen; 12 березня 1915, Штутгарт — 9 травня 1945, Бад-Кіссінген) — німецький офіцер, оберстлейтенант вермахту (20 квітня 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Рудольф Ген
нім. Rudolf Haen
Народився	12 березня 1915(1915-03-12) Штутгарт, Німецька імперія
Помер	9 травня 1945(1945-05-09) (30 років) Бад-Кіссінген, Нижня Франконія, Баварія
Поховання	Санкт-Йоганн-ін-Тіроль
Країна	Німецька імперія
Діяльність	офіцер
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Оберстлейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За танкову атаку» Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Біографія

29 жовтня 1935 року вступив у 5-й автотранспортний батальйон. З 1939 року — ордонанс-офіцер 2-го батальйону 4-го танкового полку 13-ї танкової дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. Наприкінці 1940 року переведений в 100-й танковий батальйон, з яким із червня 1941 року брав участь в Німецько-радянської війни. З травня 1942 року — командир 1-ї роти 103-го танкового батальйону. Учасник наступу на Сталінград, відзначився при обороні Іларіонівської (листопада 1942). Був тяжко поранений та евакуйований з котла. З березня 1943 року — командир 103-го танкового батальйону, який у вересні 1943 року був перекинутий в Італії. Відзначився у боях в районі Неттуно. Потім пройшов підготовку офіцера Генштабу і був призначений 1-м офіцером Генштабу в штабі 14-ї армії в Італії. В травні 1945 року взятий в полон американськими військами. Помер у полоні. Похований на військовому цвинтарі в Санкт-Йоганн-ін-Тіроль.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (23 січня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (3 листопада 1939)
  • 1-го класу (10 липня 1941)
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
  • в сріблі (1 червня 1940)
  • 4-го ступеня «100» (8 травня 1944)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 серпня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (6 вересня 1942)
  • в сріблі (3 лютого 1943)
• Німецький хрест в золоті (6 вересня 1942)
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (19 листопада 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (18 грудня 1942)
  • дубове листя (№590; 21 вересня 1944)
• Нарукавний знак «За знищений танк» (1 липня 1943)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Kwasny A., Kwasny G. Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• FEDERL, CH., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, 2000
• WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 2009