Рудольф Бокельман (нім. Rudolf Bockelmann; 2 квітня 1892, Бад-Бодентайх — 9 жовтня 1958, Дрезден) — німецький оперний співак (баритон, бас-баритон), каммерзенгер Пруссії.

Рудольф Бокельман
нім. Rudolf Bockelmann
Народився 2 квітня 1892(1892-04-02)[1][2][…]
Бад-Бодентайх[1]
Помер 9 жовтня 1958(1958-10-09)[1][2][…] (66 років)
Дрезден, НДР[1]
Поховання Старий католицький цвинтар (Дрезден)d
Країна  Німеччина
 Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Діяльність оперний співак, викладач університету
Alma mater Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Знання мов німецька
Заклад Дрезденська Вища школа музики, Моцартеум, Oper Leipzigd, Гамбурзька державна опера і Berlin State Operad
Членство Q1303845?
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини

Біографія ред.

Народився в родині директора школи. У 19021911 роки навчався в гімназії[de] в Целле, батько навчав його гри на фортепіано[4]. З 1912 року вивчав класичну філологію в Університеті Лейпцига, там же став членом Співочого товариства святого Павла. Добровольцем вирушив на фронт, кілька разів був поранений. Після повернення з війни в 1919 році здобув викладацький ступінь.

Свої музикальні здібності серйозно не сприймав, але за наполяганням Лейпцигського диригента Артура Нікіша в 1920-1923 роки навчався співу в баритона Оскара Ласснера (нім. Oskar Lassner). Вже в 1921 році дебютував в Лейпцигській опері.

У 1920 співав у опері в Целле; в 19211926 роки — в Лейпцигській опері. У 1926—1932 роки — героїчний баритон в Державній ганноверській опері[5][6].

З 1928 по 1942 рік був незмінним учасником і лавреатом Байройтського вагнерівського фестивалю[7].

У 19321945 роки — 1-й героїчний баритон в Берлінському державному оперному театрі. У 1934 році отримав звання Каммерзенгера Пруссії[8].

У 1937 році вступив в НСДАП (реєстраційний номер 5849261), став членом президії Товариства німецких художників. У серпні 1944 Адольф Гітлер включив його в свій Gottbegnadeten-Liste («Список талановитих від бога»), що звільнило Р. Бокельмана як від служби на фронті, так і від трудової повинності.

З 1944 року — професор співу в Імперській музичній школі в Зальцбурзі. З 1945 року співав в Гамбурзькій опері; в 19461954 роки викладав вокальне мистецтво в Гамбурзі. З 1954 року жив у Дрездені[5], де був професором консерваторії.

Похований на Старому католицькому кладовищі в Дрездені[9].

Творчість ред.

Вважається одним з найвидатніших інтерпретаторів Вагнера в XX столітті. У 19281942 роки регулярно брав участь в Байройтському фестивалі і ставав його лавреатом. До Другої світової війни гастролював у Великій Британії (Королівський оперний театр в Ковент-Гардені) і США (Оперний театр Чикаго); в повоєнний час внаслідок причетності до НСДАП його виступи обмежувалися виключно Німеччиною[10].

Серед виконаних ним партій — Геральд в «Лоенгріні», Вотан у «Валькірії», «Золоті Рейну» і «Зігфріді», Ганс Сакс в «Нюрнберзьких мейстерзінгерах».

Примітки ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #116214708 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Find a Grave — 1996.
  4. Memim : Encyclopedia.
  5. а б Василенко Т. А., 2013.
  6. Залесский К. А., 2002.
  7. Рудольф Бокельман.
  8. Бестужев И. З., 2006.
  9. Pätzsch C..
  10. Historic Opera.

Література ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудольф Бокельман