Рослини-паразити

Рослини-паразити — екологічна група покритонасінних рослин (Magnoliophyta), які отримують поживні речовини безпосередньо з тканин інших рослин. Зв'язок з рослиною-господарем паразит здійснює через гаусторії, що утворюються в результаті перетворення зародкового кореня або, в окремих випадках, тканин стебла^[1]. В даний час відомо близько 4100 видів рослин-паразитів, що відносяться до 19 родин^[2].

Класифікація ред.

Рослини-паразити можуть бути класифіковані в такий спосіб:

1a. Облігатні паразити — паразити, нездатні існувати без донора.
1b. Факультативні паразити — паразити, здатні існувати без донора.
2a. Стеблові паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин стебла.
2b. Кореневі паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин кореня.

Голопаразит Hyobanche sanguinea, Ріхтерсфельдський заповідник, Північно-Капська провінція, Південна Африка

3a. Голопаразити — рослини, які повністю паразитують на інших рослинах і фактично не мають хлорофілу.
3b. Напівпаразити — паразитуючі рослини, які також певною мірою здійснюють фотосинтез. Напівпаразити можуть отримувати від донора лише воду і мінеральні речовини. Також можуть отримувати від нього і частину органічних речовин.

Для напівпаразитів до одного виду може бути застосовано по одному елементу з трьох множин термінів, наприклад:

Nuytsia floribunda (західно-австралійське різдвяне дерево) — це облігатний кореневий напівпаразит.
Погремок (наприклад погремок малий) — це факультативний кореневий напівпаразит.
Омела — це облігатний стебловий напівпаразит.

Голопаразити завжди є облігатними, таким чином потрібні тільки два терміни, наприклад:

Березки — це стеблеві голопаразити.
Hydnora spp. є кореневими голопаразитами.

Деякі представники паразитів ред.

Рафлезієві ред.

Представники родини рафлезієвих (близько 30 видів) паразитують на рослинах з роду Tetrastigma родини Виноградових. Паразит майже цілком знаходиться в корені або стеблі рослини-господаря: зовні розташовуються тільки квітки. Найвідоміший представник — рафлезія Арнольда, яка характеризуються дуже великими квітками (до метра в діаметрі).

Санталові ред.

В Україні досить часто на гілках тополі та інших дерев поселяється рослина омела — сильно розгалужений багаторічний чагарник. Ця рослина здатна до фотосинтезу, але воду та інші мінеральні речовини вона отримує через гаусторії, проникаючи в ксилему дерева-господаря.

Заразихові ред.

Представники родини заразихових позбавлені хлорофілу й існують цілком за рахунок рослини-господаря, на якому ростуть. Широко відомі представники роду Петрів хрест. Його м'ясисті безбарвні стебла з односторонньою китицею малиново-червоних квітів з'являються в російських лісах напровесні. Корінь, що знаходиться в ґрунті, галузиться і утворює хрестоподібні з'єднання, від яких і походить назва рослини.

Паразитаксус ред.

Паразитаксус — ендемік острова Нова Каледонія, єдиний паразит серед хвойних^[3].

Примітки ред.

↑ Стеблове походження гаусторій відоме для родів повитиця (Cuscuta) і Cassytha — Джерело: Жук А. В. «Происхождение паразитизма у цветковых растений». // Вестник СПбГУ, 2001, серия 3, выпуск 1, сс. 170—186.
↑ Nickrent D. L., Musselman L. J. (2004). Introduction to Parasitic Flowering Plants. The Plant Health Instructor. DOI:10.1094/PHI-I-2004-0330-01
↑ Паразитаксус // Жизнь растений. Деревья и кустарники. — М. : Мир книги, 2003. — С. 34—35. — (Большая энциклопедия природы) — 15000 прим. — ISBN 5-8405-0365-7.

Посилання ред.

[1] Стеблове походження гаусторій відоме для родів повитиця (Cuscuta) і Cassytha — Джерело: Жук А. В. «Происхождение паразитизма у цветковых растений». // Вестник СПбГУ, 2001, серия 3, выпуск 1, сс. 170—186.

[2] Nickrent D. L., Musselman L. J. (2004). Introduction to Parasitic Flowering Plants. The Plant Health Instructor. DOI:10.1094/PHI-I-2004-0330-01

[3] Паразитаксус // Жизнь растений. Деревья и кустарники. — М. : Мир книги, 2003. — С. 34—35. — (Большая энциклопедия природы) — 15000 прим. — ISBN 5-8405-0365-7.

[1]

[2]

[3]