Роман Інгарден
Роман Вітольд Інгарден (пол. Roman Witold Ingarden; 5 лютого 1893 — 14 червня 1970) — польський філософ, який працював над проблемами феноменології, онтології та естетики.
Роман Інгарден | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Roman Ingarden | ||||
Західна філософія | ||||
Портрет Романа Інгардена роботи Станіслава Віткевича | ||||
Народження |
5 лютого 1893 Краків Польща | |||
Смерть |
14 червня 1970 (77 років) Краків, Польща | |||
Поховання | Раковицький цвинтар | |||
Громадянство (підданство) | Республіка Польща | |||
Знання мов |
| |||
Ім'я при народженні | пол. Roman Witold Ingarden | |||
Діяльність |
| |||
Викладав | Університет Миколая Коперника, Ягеллонський університет і ЛНУ ім. І. Франка | |||
Член | Польська академія знань і Польська академія наук[2] | |||
Основні інтереси | естетика, епістемологія, гуманітарні науки, онтологія | |||
Alma mater | Геттінгенський університет, ЛНУ ім. І. Франка і університет Фрайбурга | |||
Зазнав впливу |
| |||
Історичний період | Філософія 20 століття | |||
Родичі | Krzysztof Ingardend і Marta Ingardend | |||
Діти |
| |||
Нагороди | ||||
ingarden.archive.uj.edu.pl | ||||
| ||||
Роман Інгарден у Вікісховищі |
До Другої світової війни Інгарден публікував більшість своїх робіт німецькою мовою, але під час війни перейшов на польську, внаслідок чого багато його ідей в онтології залишилися невідомими широкому колу філософів.
Біографія ред.
Інгарден народився у Кракові, який тоді належав Австро-Угорщині. Він вивчав філософію та математику у Львівському університеті під керівництвом Казимира Твардовського, потім у Геттінгенському університеті під керівництвом Едмунда Гуссерля, пізніше переїхав із Гуссерлем до Фрайбурга. Після габілітації Інгарден працював на посаді професора Львівського університету.
Після війни Інгарден працював у Торуні та Ягеллонському університеті в Кракові.
Був членом Польської академії знань (до 1951 року) та Польської академії наук.
Листувався з Едіт Штайн, монахинею, яку пізніше канонізували.
Онтологія та метафізика ред.
Значна частина дослідницької діяльності філософа була присвячена питанням онтології, яку він трактує як апріорне дослідження, предметом чого є не те, що фактично існує, а те, що можливе. Онтологію він протиставляє метафізиці, яка намагається дати відповідь на питання про те, що існує фактично.
Інгарден заперечує трансцендентальний ідеалізм Гуссерля, яке розумів як вчення, у співвідношенні з яким існування так званого 'реального світу' залежить від свідомості. Згідно Інгардену, проблема ідеалізму — реалізму є метафізичною, проте до неї можна підійти онтологічно, шляхом дослідження можливих відношень між свідомістю та світом. У роботі «Суперечка про існування світу» Інгарден прагне описати можливі способи буття та їх можливі співвідношення.
Він розділяє онтологію на формальну, матеріальну та екзистенційну онтології, у співвідношенні з трьома аспектами, котрі можна виділити у будь-якого об'єкта (формальна структура, якісні характеристики та спосіб буття). Категорії формальної онтології пов'язані з відомим онтологічним розрізненням об'єктів, процесів та відношень. Слідом за Гуссерлем Інгарден розрізняє категорії матеріальної онтології; вони включають реальні просторово-часові об'єкти та об'єкти високого рівня, наприклад, твори мистецтва. Також категорії екзистенційної онтології розглядає філософ як ті, що характеризують способи буття: залежне — незалежне існування, існування у часі — поза часом, зумовлене існування — необхідне існування і т. д.
Чотири вищі екзистенційно-онтологічні категорії у Інгардена — це: абсолютне, реальне, ідеальне і чисто інтенціональне існування. Абсолютний (позачасовий) спосіб буття може бути приписаним тільки буттю, що схоже на буття Бога, яке не залежить від того, чи існує або існувало коли-небудь щось ще. Ідеальний спосіб буття — це позачасове існування, таке як існування чисел у платонізмі. Реальний спосіб буття — спосіб існування випадкових просторово-часових об'єктів, до яких реаліст відніс би, наприклад, дерева і скелі. Чисто інтенціональний спосіб буття властивий, наприклад, вигаданим персонажам та іншим об'єктам, що виникли та існують завдяки актам свідомості. Таким чином суперечка між ідеалізмом та реалізмом може бути переформульована у суперечку про те, чи властивий так званому 'реальному світу' реальний або чисто інтенціональний спосіб буття.[4]
Твори ред.
Праці німецькою мовою ред.
- Intuition und Intellekt bei Henri Bergson, Halle: Max Niemeyer, 1921
- Essentiale Fragen. Ein Beitrag zum Problem des Wesens, Halle: Max Niemeyer, 1925
- Das literarische Kunstwerk. Eine Untersuchung aus dem Grenzgebiet der Ontologie, Logik und Literaturwissenschaft, Halle: Max Niemeyer, 1931
- Untersuchungen zur Ontologie der Kunst: Musikwerk. Bild. Architektur. Film, Tübingen: Max Niemeyer, 1962
- Der Streit um die Existenz der Welt, Bd. I, II/I, II/2. Tübingen: Max Niemeyer, 1964
- Vom Erkennen des literarischen Kunstwerks, Tübingen: Max Niemeyer, 1968
- Erlebnis, Kunstwerk und Wert. Vorträge zur Ästhetik 1937—1967, Tübingen: Max Niemeyer, 1969
- Über die Verantwortung. Ihre ontischen Fundamente, Stuttgart: Reclam, 1970
- Über die kausale Struktur der realen Welt. Der Streit um die Existenz der Welt, Band III, Tübingen: Max Niemeyer, 1974
Праці польською мовою ред.
- Niektóre założenia idealizmu Berkeley'a [Some of the Tenets of Berkeley’s Idealism]. Lwów. 1931.
{{cite book}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|lastn=
,|editorn-first=
,|authorn-link=
,|editorn-link=
,|editorn-last=
та|firstn=
(довідка) - O poznawaniu dzieła literackiego (The Cognition of the Literary Work of Art), Ossolineum, Lwów: 1937
- O budowie obrazu. Szkic z teorii sztuki (On the Structure of Paintings: A Sketch of the Theory of Art), Rozprawy Wydziału Filozoficznego PAU Vol. LXVII, No.2, Kraków, 1946
- O dziele architektury (On Architectural Works), Nauka i Sztuka, Vol. II, 1946, No. 1, pp. 3-26 and No. 2, pp. 26-51
- Spór o istnienie Świata (Controversy over the Existence of the World), PAU, Vol. I, Kraków: 1947, Vol. II, Kraków, 1948
- Szkice z filozofii literatury (Sketches on the Philosophy of Literature), Vol. 1, Spółdzielnia wydawnicza "Polonista, " Łódz, 1947
- Elementy dzieła muzycznego (The Elements of Musical Works), Sprawozdania Towarzystwa Naukowego w Toruniu, Vol. IX, 1955, Nos. 1-4, pp. 82-84
- Studia z estetyki (Studies in Aesthetics), PWN, Vol. I Warszawa, 1957, Vol. II, Warszawa, 1958
- O dziele literackim (On Literary Works). PWN, Warszawa, 1960
- Przeżycie — dzieło — wartość (Experience — Work of Art — Value). Wydawnictwo Literackie, Kraków, 1966
- Studia z estetyki Tom III (Studies in Aesthetics, Vol. III), PWN, Warszawa, 1970
- U podstaw teorii poznania (At the Foundations of the Theory of Knowledge), PWN, Warszawa, 1971
- Książeczka o człowieku (Little Book About Man), Wydawnictwo Literackie, Kraków, 1972.
- Utwór muzyczny i sprawa jego tożsamości (The Work of Music and the Problem of Its Identity), Polskie Wydawnictwo Muzyczne, Warszawa, 1973.
Переклади англійською мовою ред.
- Controversy over the Existence of the World. Volumes I and II, translated by Arthur Szylewicz, Bern: Peter Lang, 2013 / 2016.
- Time and Modes of Being, (selection from Der Streit, translated by Helen R. Michejda. Springfield, Illinois: Charles C. Thomas, 1964.
- The Cognition of the Literary Work of Art, Translated by Ruth Ann Crowley and Kenneth R. Olson. Evanston, Illinois: Northwestern University Press, 1973
- The Literary Work of Art, Translated by George G. Grabowicz. Evanston, Illinois: Northwestern University Press, 1973
- Letter to Husserl about the VI [Logical] Investigation and ‘Idealism’ In Tymieniecka, 1976
- Man and Value, Translated by Arthur Szylewicz. München: Philosophia Verlag, 1983
- On the Motives which led Edmund Husserl to Transcendental Idealism, Translated by Arnor Hannibalsson. The Hague: 1976
- The Ontology of the Work of Art, Translated by Raymond Meyer with John T. Goldthwait. Athens, Ohio: Ohio University Press, 1989
- Selected Papers in Aesthetics, Ed. by Peter J. McCormick, München: Philosophia Verlag,1985
- The Work of Music and the Problem of Its Identity, Translated by Adam Czerniawski. London: Macmillan, 1986.
Українські праці, пов'язані з Романом Інгарденом ред.
- Інгарден Р. Художні цінності та естетичні цінності // Філософська думка. — 2005. — № 6. — С. 65-87.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=INGARDEN,%20Roman%20
- ↑ а б https://mathshistory.st-andrews.ac.uk/Biographies/Ingarden/
- ↑ Amie Thomasson. Roman Ingarden (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Процитовано 8 лютого 2014.