Розв'язок подібності
Розв'язок певної задачі еволюції є розв'язком подібності або самоподібним розв'язком якщо його просторова конфігурація (графік) залишається подібним собі впродовж всієї еволюції. В одному вимірі, самоподібний розв'язок має таку загальну форму:
де, бажано, і — це безрозмі́рнісні величини.[1]
Перетворення симетрії ред.
Маючи функцію незалежні і залежні змінні можна відобразити так або точніше де це гладкі функції. Тоді кажуть, що диференціальне рівняння з частинними похідними має симетрію чи перетворення симетрії якщо це розв'язок якщо є розв'язком. Інакше кажучі перетворення симетрії відображають розв'язок рівняння на його інший розв'язок.
Симетрія розтягу і самоподібний розв'язок ред.
Якщо ДРЧП має таке перетворення симетрії тоді розв'язок ДРЧП у вигляді де змінна подібності називається самоподібним розв'язком. Приактичною перевагою ідеї самоподібних розв'язків є те, що функція, яку треба знайти, має лише одну незалежну змінну і зазвичай задовольняє звичайному диференціальному рівнянню. Однак, нема гарантій, що такий розв'язок існує.
Зауважимо, що самоподібний розв'язок інваріантний щодо перетворення симетрії:
Правильним є й зворотнє твердження: кожний розв'язок інваріантний щодо перетворення симетрії — мусить бути функцією однієї змінної Це можна показати використовуючи ін'єктивну заміну змінних
Припустимо, що ми маємо розв'язок інваріантний щодо перетворення симетрії. Перетворення має такий вигляд тобто
Диференціюємо щодо і покладаємо В результаті маємо:
це означає, що залежить лише від
Приклад ред.
Можна перевірити, що також є розв'язком і Отже, ми шукаємо самоподібний розв'язок у форму де Підставляння дає
Використовуючи метод інтегрувального множника можемо отримати
і, отже,
де це довільні сталі.
Примітки ред.
- ↑ Sandro Salsa (2008). Partial Differential Equations in Action. Springer. с. 36.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |