Вікіпедія

Роза Ауслендер

німецько-австрійська поетеса єврейського походження

Роза Ауслендер (нім. Rose Ausländer, по народженню Розалія Шерцер, Rosalie Beatrice Scherzer; 11 травня 1901, Чернівці, Україна, тоді Австро-Угорщина — 3 січня 1988, Дюссельдорф, ФРН) — німецько-австрійська поетеса єврейського походження, писала німецькою та англійською мовами.

Роза Ауслендер
нім. Rosalie Beatrice Scherzer
Народилася 11 травня 1901(1901-05-11)[1][2][…]
Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][4][5]
Померла 3 січня 1988(1988-01-03)[1][2][…] (86 років)
Дюссельдорф, ФРН[1][4][5]
Країна  Німеччина
 Румунія
 США
 СРСР
Діяльність поетка, письменниця
Галузь поезія
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Знання мов німецька[2][6]
Членство Німецька академія мови і поезії
Роки активності з 1921
Автограф
Нагороди

Біографія ред.

Дитинство провела на Буковині, котра пізніше стала мотивом її поетичної лірики. В 1919—1920 роках штудіювала філософію на Етичному семінарі Фрідріха Кеттнера у Чернівцях, потім у Відні. В 1921 р. разом з майбутнім чоловіком Ігнацем Ауслендером переїхала до США. Видавала газету «Westlicher Herold», працювала редакторкою, публікувала статті та есеї в німецькомовних часописах Америки. В 1926 році отримала американське громадянство. Перші вірші опублікувала в Нью-Йоркі в 1928 році. У 1931 повернулася в Чернівці, щоб доглядати за хворою матір'ю, прожила тут до 1936, втративши громадянство США. У 1939 за підтримки земляка, відомого поета Альфреда Маргул-Шпербера, випустила в Чернівцях першу книгу віршів «Веселка» («Der Regenbogen»), проте значна частина накладу загинула при окупації міста німецькими військами.

У 1941–1944 роках знаходилася в Чернівецькому гетто, де познайомилася з П. Целаном (ще один, і останній раз, вони побачилися в 1957 році в Парижі). Впродовж року ховалася від німців до 1944. В 1946 повернулася в США, знову отримала американське громадянство в 1948. До 1956 не писала віршів німецькою мовою, перейшовши на англійську. У 1965 вийшла друга книга її віршів «Сліпе літо» («Blinder Sommer»). У 1967 повернулася у ФРН.

Збірки її віршів одержали чисельні премії, нагороди та відзнаки.

Після 1978 страждала важким артритом, не могла самостійно писати і диктувала свої вірші. Померла у геріатричному пансіонаті єврейської общини Дюссельдорфі.

Творчість ред.

Експресивна і при цьому лапідарна поезія Рози Ауслендер близька поетиці Пауля Целана, Неллі Закс. Її спадщину складають більше двадцяти віршованих книг, вони перекладені на більшість європейських мов.

Визнання ред.

Нагороджена преміями Гейне (1966), Дросте-Хюльсхофф Аннетте (1967), Великим німецьким хрестом Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1987). «Три пісні» на слова Рози Ауслендер належать американській композиторці Елізабет Александер, чотири п'єси для хору — німецькому композиторові Германну Гроссе-Шваре.

Вшанування пам'яті ред.

У місті Чернівці є вулиця Рози Ауслендер.

Галерея ред.

  •  
    Будинок по вул. Петра Сагайдачного, 57 у Чернівцях де народилася Роза Ауслендер

Видання ред.

  • Gesammelte Werke in 8 Bänden/ Hrsg. v. Helmut Braun.Frankfurt/M.: S. Fischer Verlag, 1984—1990.
  • Ich zähle die Sterne meiner Worte. Gedichte. Frankfurt/Main: Fischer-TB.-Verlag, 1989.
  • The Forbidden Tree. Englische Gedichte/ Hrsg. v. Helmut Braun. Frankfurt/M.: Fischer Taschenbuch Verlag 1995.
  • Die Nacht hat zahllose Augen. Prosa/ Hrsg. v. Helmut Braun. Frankfurt/M.: Fischer Taschenbuch Verlag 1995.
  • Gedichte. Manderscheid: Kultur- und Literaturzentrum Rose Ausländer, 2004.

Книги українською мовою ред.

  • Ауслендер Р. Час фенікса / упоряд., вступна стаття та переклад Петра Рихла. — Чернівці: Молодий буковинець. — 1998. — 249 с. — Нім., укр.

Джерела ред.

  • Матійчук О. М. Поезія Р. Ауслендер «LE CHAIM»: вічна мандрівка Агасфера // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці: Рута, 2004. — Вип. 11 (68). — С. 161—166.
  • Матійчук О. М. Спроба реконструкції творчого процесу Р. Ауслендер на прикладі двох поезій і листування з Петером Йокострою // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці: Рута, 2005. — Вип. 12 (69). — С. 216—225.
  • Матійчук О. М. Вплив хасидизму і Кабали на поезію Р. Ауслендер // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці: Рута, 2006. — Вип. 72. — С. 56-64.
  • Матійчук О. М. Пережити, щоб пам'ятати й нагадувати: поезія Р. Ауслендер «Dennoch Rosen» // Вікно у світ. Зарубіжна література: наукові досягнення, історія, методика викладання. — Київ, 2007. — № 1 (21). — С. 90-99.
  • Матійчук О. М. Рукописи як культурний об'єкт та їх дослідження. Основні види текстово-генетичних документів поетичної спадщини Р. Ауслендер // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці: Рута, 2008. — Вип. 75. — С. 336—342.
  • Матійчук О. М. До питання генетичної історії поезії Р. Ауслендер «Біографічна нотатка» // Вікно у світ. Зарубіжна література: наукові досягнення, історія, методика викладання. — Київ, 2008. — № 1 (22). — С. 50-57.
  • Матійчук О. М. Прочитання поезії Р. Ауслендер «Криниця ІІІ» в аспекті її текстово-генетичної історії // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: всеукр. зб. наук. праць. — Число 13. — Черкаси: ЧДТУ, 2009. — С. 42-47.
  • Рихло П. В. Рецепція німецького експресіонізму в поетичній творчості Рози Ауслендер // Експресіонізм: зб. наук. праць / упоряд. Тимофій Гаврилів. — Львів, 2005. — С. 116—130.
  • Рихло П. В. Єврейські аспекти поезії Рози Ауслендер // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці, 2008. — Вип. 75. — С. 207—230

Література про письменницю ред.

  • Braun H. Ich bin fünftausend Jahre jung. Rose Ausländer. Zu ihrer Biographie. Stuttgart: Radius-Verlag 1999.
  • Hainz M.A.Entgöttertes Leid. Zur Lyrik Rose Ausländers unter Berücksichtigung der Poetologien von Theodor W. Adorno, Peter Szondi und Jacques Derrida. Wien: Dissertation 2000.
  • Hainz M.A. Ein Résumé — zu Rose Ausländers unrundem Geburtstag// Stundenwechsel. Neue Lektüren zu Rose Ausländer, Paul Celan, Alfred Margul-Sperber und Immanuel Weißglas/ Hrsg. v. Andrei Corbea-Hoisie, George Gutu u. Martin A. Hainz. Iaşi, Konstanz, Bukarest: Editura Universitatii «Al. I. Cuza», Hartung-Gorre Verlag, Editura Paideia, 2002
  • Silbermann E. Erinnerungen an Rose Ausländer. Zum 100. Geburtstag der Dichterin am 11. Mai 2001// Zwischenwelt. Zeitschrift für Kultur des Exils und des Widerstands, Wien, 18. Jg., Nr. 2 (Doppelheft), August 2001, S. 6-10.
  • Румер-Зараев М. Из Холокоста в поэзию // Новое время, 2004, № 44.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118829211 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в FemBio database
  4. ↑ а б Wall R. Verbrannt, verboten, vergessen: kleines Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen 1933 bis 1945 — 2 — Kn: Pahl-Rugenstein Verlag, 1989. — S. 16–18. — ISBN 978-3-7609-1310-0
  5. ↑ а б Wall R. Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen im Exil 1933 bis 1945 — Freiburg/Breisgau: Kore. — Vol. 1. — S. 20–26. — ISBN 978-3-926023-48-3
  6. ↑ CONOR.Sl

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роза Ауслендер
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роза_Ауслендер&oldid=42311287