Рожнятівський район

Рожнятівський район
	адміністративно-територіальна одиниця
Герб	Прапор
	Колишній район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Івано-Франківська область
Код КОАТУУ:	2624800000
Утворений:	1940 рік
Ліквідований:	2020 рік
Населення:	▼ 72 023 (на 1.01.2019)
Площа:	1300 км²
Густота:	56.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-3474
Поштові індекси:	77600—77673
Населені пункти та ради
Районний центр:	Рожнятів
Селищні ради:	3
Сільські ради:	28
Смт:	3
Села:	43
Селища:	5
	Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Рибчак Василь Ярославович
Голова РДА:	Люклян Ірина Богданівна
Вебсторінка:	Рожнятівська РДА; Рожнятівська райрада
Адреса:	77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, смт Рожнятів, вул. Шкільна, 1,03474 2-05-38
Мапа
	Рожнятівський район у Вікісховищі

Рожня́тівський райо́н — колишній район України на заході Івано-Франківської області у Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат. Населення становить 73 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1300 км². Утворено 1940 року.

Географія ред.

Розташування ред.

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, у басейні річки Лімниця та її приток. Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони — із Закарпатською областю.

Долинський район		Калуський район
Долинський район		Богородчанський район
Закарпатська область (Міжгірський район)	Закарпатська область (Тячівський район)	Богородчанський район

Територія району становить 1,3 тис.км². Районний центр Рожнятів розташований за 7 км від залізничної станції, магістралі Стрий—Івано-Франківськ і за 54 км від обласного центру.

Рельєф ред.

Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин—Князівка—Дуба—Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. У минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини.

Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут розташована найвища вершина українських Горган — гора Велика Сивуля (1836 м).

Клімат ред.

Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. У рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 … +19 °C, взимку −3 … — 6 °C, опадів у середньому випадає близько 800 мм). У гірській частині клімат різноманітніший, зима прохолодніша, опадів близько 1300 мм.

Гідрологія ред.

Лімниця

Ґрофа

За міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає територією Рожнятівщини.

Флора та фауна ред.

Ліси, у яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.

Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найвідомішими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова Дача» та ін.

Природно-заповідний фонд ред.

Ботанічні заказники:

Конвалія, Яйківський (загальнодержавного значення).

Гідрологічні заказники:

Турова Дача (загальнодержавного значення).

Ландшафтні заказники:

Ґрофа (загальнодержавного значення), Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м.

Заповідні урочища:

Аршиця, Береги, Григітлива, Гуки, Козарка-Нова, Котелець, Липівка-Дубшара, Лопушна, Лужки-1, Лужки-2, Магура, Мшана, Нягра, Сивуля, Слобушниця, Чута, Яла.

Ботанічні пам'ятки природи:

Ведмежі дуби, Кораловий корінь, Котови, Урочище Сокіл (загальнодержавного значення).

Гідрологічні пам'ятки природи:

Болото Лютошари, Болото Мшана (загальнодержавного значення), Верхове болото, Гірське озеро Росохан.

Історія ред.

Рожнятівський район утворено 17 січня 1940 року з містечка Рожнятів і ґмін Перегінськ, Рипне і Спас Долинського повіту.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. передано з Долинського району Сваричівську сільську раду.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 19 листопада 1940 р. з Рожнятівського району передано до Новичанського району Перегінську селищну та Решнятівську і Вільхівську сільські ради (тобто, всю територію колишньої ґміни Перегінськ).

10 лютого 1946 року радянською владою проводились вибори до Верховної Ради СРСР. Оскільки населення їх ігнорувало, комуністи фальсифікували результати.^[2]

У 1959 р. до Рожнятівського району приєднано південну половину ліквідованого Перегінського району.^[3]

Діяльність ОУН і УПА ред.

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Долинському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН, а з травня-червня 1948 р. — Калуському надрайонному проводу ОУН.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Рожнятівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Сваричів, Нижній Струтинь і Цінева.^[4]

Історія Рожнятова ред.

Рожнятів (Рожнітів, пол. Rozniatow) — селище міського типу, центр Рожнятівського району Івано-Франківської області України. Знаходиться біля підніжжя Ґорґанів, в долині річки Дуби поблизу річки Лімниці. Населення близько 4000 (3100 у 1970 р.).

Рожнятів відомий з 12 століття. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Поселення будувалось в густих лісах, і працьовитим селянам доводилось докладати багато зусиль, щоб обробити клаптики землі. Але основним заняттям жителів було скотарство. На початку XV століття в Рожнятові виріс добре укріплений замок.

За декретом від 14 листопада 1785 року, згідно з Магдебурським правом, Рожнятів отримав статус міста. Це пожвавило торгівлю, розвиток ремесла. В місті функціонувало кілька підприємств, броварня, цегельня, водяний млин.

У 1910 р. у Рожнятові було 3,6 тис. мешканців. З них 38 % греко-католиків, 19,9 % римо-католиків, 42,1 % юдеїв. З 1940 у складі УРСР.

Адміністративний устрій ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Рожнятівського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селишні ради та 28 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Рожнятівській районній раді. Адміністративний центр — смт Рожнятів^[5].

Населені пункти ред.

За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу (Брошнів-Осада, Перегінське, та Рожнятів), 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт Перегінське мають статус гірської зони.

Економіка ред.

Промисловий комплекс району налічує 18 промислових підприємств. Найбільшу питому вагу займають лісова і деревообробна — це 31,2 %. Понад 90 % створених на базі колишніх державних підприємств акціонерних товариств трансформовані у приватні чи спільні з іноземними інвестиціями підприємства, або господарські товариства із невеликим числом співвласників.

Аграпромисловий комплекс району об'єднує підприємства різних форм власності. Розвивається фермерське господарство. В районі працює 14 фермерів, які обробляють 85,4 га. ріллі. На одне господарство припадає 6,1 га. ріллі. В сільськогосподарському виробництві з кожним роком збільшується частка приватного сектора.

Найвищу долю питомої ваги по видах діяльності суб'єктів малого підприємництва займаються підприємства, що зайняті у сфері торгівлі та громадського харчування — 41 або 25,9 % від діючих підприємств, промисловості — 39, або відповідно 24,7 %, ведення лісового господарства 22 %.

Туризм ред.

Територія площею 130,5 тис. гектарів, з яких 80 тисяч гектарів — ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів — нині найменш освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи — Лімниця. Є також маловідомі широкому загалові цікаві туристичні об'єкти: водоспад Підгуркало (с. Ріпне), Ілемнянський водоспад (с. Ілемня), водоспади Скрунтар і Чуриків в с. Закерничне, Павлівський Камінь, водоспад Гуркало Ілемське на р. Ілемка, водоспади Казарка та Нова Казарка біля с. Липовиця, Ріпненський Камінь та інші.

Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам'ятками (архітектурними), краєзнавчими: до наших днів збереглися (в реконструйованому вигляді) — замок польського магната Скарбка (XIV ст.), доменна піч в урочищі Ангелів, збудована в 1810 році А. Ангеловичем, заново відбудована в урочищі Підлюте «Кедрова палата» — відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Також на території району функціонує пластовий табір — музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с. Гриньків).

Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева. Хрест «в пам'ять святої тверезості» (1874 р.) й дони ні зберігся в с. Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича — члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової». Письменникові землякові — на знак поваги і шани — вдячні горяни встановили пам'ятник. Про важкі часи галичан, які поклали початок масової еміграції бойків до Канади, нагадує пам'ятний знак першим заробітчанам — емігрантам — Василю Ілиняку та Івану Пилипіву, — встановлений з нагоди 100-річчя від цієї події в с. Небилів.

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[6]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

36 201

8363

5334

11 350

7099

3895

160

Жінки

39 395

7946

5063

10 599

8404

6886

497

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
160	85 +	497
248	80-84	637
632	75-79	1389
1362	70-74	2307
1653	65-69	2553
1682	60-64	2390
1428	55-59	1834
1752	50-54	2007
2237	45-49	2173
2903	40-44	2842
2836	35-39	2605
2897	30-34	2573
2714	25-29	2579
2638	20-24	2479
2696	15-20	2584
3241	10-14	3089
2806	5-9	2690
2316	0-4	2167

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	75225	99,51 %
росіяни	266	0,35 %
білоруси	27	0,04 %
молдовани	17	0,02 %
поляки	15	0,02 %
інші	48	0,06 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	75303	99,61 %
російська	251	0,33 %
молдовська	13	0,02 %
білоруська	12	0,02 %
інші	19	0,03 %

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Рожнятівського району було створено 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 77,21 % (проголосували 44 533 із 57 678 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 67,29 % (29 966 виборців); Юлія Тимошенко — 12,71 % (5 661 виборців), Олег Ляшко — 9,42 % (4 194 виборців), Анатолій Гриценко — 4,85 % (2 162 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,61 %.^[8]

Культура ред.

Бібліотека ред.

Рожнятівська центральна районна бібліотека — культурно-просвітницька установа, центр інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів району, виконує функції організаційно-методичного та координаційного центру для 44 бібліотек-філіалів. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами району. Щорічно бібліотека видає близько 55 тис. документів^[9]. У 1951 році в штат районної бібліотеки було введено посаду завідувача читальним залом. Рибчак Марія Василівна (9 травня 1954) — директор бібліотеки, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії імені Марійки Підгірянки.