Роди́нний добі́р (англ. kin selection) — добір, який сприяє виживанню близьких родичів даної особини. Такими родичами можуть бути нащадки даної особини, або її сибси та інші родичі.

Автор терміну (але не самого поняття) Джон Мейнард Сміт, 1964[1]. Як приклади ознак, що виникають внаслідок родинного добору, Сміт наводив турботу про потомство, імітацію поранення, а також касти стерильних робітників у суспільних комах. Сміт і пізніші дослідники вважають родинний добір процесом, близьким до соціально-групового, та, можливо, проміжним між індивідуальним та груповим добором.

Одна з перших ідей в обґрунтуванні родинного добору була висловлена Джоном Голдейном[2], він стверджував, що альтруїзм може виникати, якщо він спрямований не просто на особин даного виду, даної популяції, а саме на особин, які знаходяться у родинних зв'язках, однак механізму оцінки ступеня родинних зв'язків запропоновано не було.

Основний внесок у розвиток даної концепції зробив Вільям Гамільтон[3]. У своїх ідеях щодо обґрунтування теорії родинного добору Гамільтон пов'язував альтруїстичну поведінку з наявністю у родичів ідентичних за походженням генів. Саме такий підхід був покладений в обґрунтування концепції родинного добору та її математичної моделі.

Альтруїстичну поведінку можна пояснити за допомогою родинного добору та правила Гамільтона.

Не всі дослідники погоджуються з реальністю існування родинного добору. В. Грант вважає, що явища, які описує родинний добір, цілком можуть бути пояснені іншими типами добору, тобто індивідуальним добором турботи про потомство, або соціально-груповим добором, або сукупною дією цих двох процесів. Тому потреби в окремому терміні — родинний добір — немає[4].

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Smith, J. M (1964). Group Selection and Kin Selection. Nature. 201 (4924): 1145–1147. doi:10.1038/2011145a0. 
  2. Haldane, J. B. S (1955). Population Genetics. New Biology. 18: 34–51. 
  3. Hamilton, W. D. (1963). The evolution of altruistic behavior. 97. с. 354–356. doi:10.1086/497114. 
  4. Грант В. Эволюционный процесс. Критический обзор эволюционной теории. — М.: Мир. 1991. — 488 с. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.