Рогачин
Рогачи́н — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нараївка, на заході району. До 5 квітня 2019 року адміністративний центр колишньої Рогачинської сільської ради, якій було підпорядковане с. Волиця. До Рогачина приєднано хутір Гута Скляна. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.[1]
| село Рогачин | |
|---|---|
_%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Нараївська сільська громада |
| Облікова картка | Рогачин |
| Основні дані | |
| Засноване | 1578 |
| Населення | ▼ 831 (2014) |
| Територія | 2.844 км² |
| Густота населення | 311.53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47520 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′04″ пн. ш. 24°47′19″ сх. д. / 49.46778° пн. ш. 24.78861° сх. д.Координати: 49°28′04″ пн. ш. 24°47′19″ сх. д. / 49.46778° пн. ш. 24.78861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
316 м |
| Водойми | Нараївка |
| Відстань до обласного центру |
67 км |
| Відстань до районного центру |
67 км |
| Відстань до центру громади/сільради |
8 км |
| Найближча залізнична станція | Підвисоке (станція) |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6 |
| Староста | Нич Орест Євгенович |
| Карта | |
  Рогачин | |
 Рогачин | |
| Мапа | |
| |
Населення — 857 осіб (2007). Дворів — 224[2].
Поблизу села є Рогачинське родовище піску, а також пам'ятки природи місцевого значення — Рогачинський бук та Рогачинський бук лісовий.
Географія ред.
Клімат ред.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Рогачин розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Рогачина | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,3 | 0,0 | 4,9 | 12,9 | 18,9 | 22,0 | 23,3 | 22,7 | 18,5 | 12,7 | 5,6 | 0,7 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,2 | −2,8 | 1,4 | 8,1 | 13,6 | 16,7 | 18,0 | 17,3 | 13,5 | 8,2 | 2,7 | −1,8 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,1 | −5,6 | −2,1 | 3,4 | 8,3 | 11,5 | 12,8 | 12,0 | 8,5 | 3,8 | −0,1 | −4,2 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 34 | 50 | 78 | 92 | 96 | 72 | 56 | 40 | 38 | 42 | 663 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Преісторія ред.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки періоду неоліту.
Історія ред.
Перша писемна згадка — середина 15 ст. як власність Б. Нарайовського. Від 1578 — власність Єроніма Сенявського, який сприяв наданню королем населеному пункту міських прав. За часів Сенявських у Рогачині заклали скляну гуту, вироби якої мали збут не тільки в Галичині.
У межах сучасного села були три самостійні поселення: Рогачин-село, Рогачин-місто та Гута (1944 спалена).
Діяли 2 товариства «Просвіта», інші українські організації.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[3].
Пам'ятки ред.
Є церкви Пресвятої Богородиці-Владичиці України (1934, реставр. 1995) та святого Юрія (1956, кам.), «фігура» Божої Матері.
Споруджено пам'ятники Б. Хмельницькому (1955), воїнам РА (1967), братську могилу воякам УПА, насипано символічну могилу на місці таборування підрозділів УПА, де у вересні 1944 відбувся бій між повстанцями та підрозділом НКДБ (1992), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Є братська могила радянських воїнів, розташована в центрі села. Поховані 2 невідомі солдати. На могилі встановлена надмогильна плита, на ній обеліск 3 м заввишки, який завершується п'ятипроменевою зіркою[4].
Соціальна сфера ред.
Працює загальноосвітня школа І-III ступенів, 2 клуби, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, відділення зв'язку, (підрозділ ТзОВ «Декор»), 3 торгові заклади.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Дуткевич Ярослав Юліанович (1984—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Степан Іваницький — український господарник, заслужений лісівник України
- Д. Павлів — український господарник
- Василь Чорний — український футболіст
Галерея ред.
-
Дорога на село -
Вигляд на село з пагорба -
Церква Пресвятої Богородиці-Владичиці України -
![Церква Святого Юрія ]]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/50/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%8F_%281956%29_%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD.jpg/120px-%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%8F_%281956%29_%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD.jpg)
Церква Святого Юрія ]] -
Пам'ятний хрест на околиці села -
Сільський пейзаж -
Автобусна зупинка
![Церква Святого Юрія ]]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%8F_(1956)_%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Богдан Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. — С.
Джерела ред.
- Клименко О., Мельник А., Хаварівський Б. Рогачин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 185—186. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Rohaczyn, wś, pow. brzeżański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 691. (пол.). — S. 691—692. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |