Ровний Євген Васильович

Ровний Євген Васильович;
	Сержант
Загальна інформація
Народження	7 лютого 1973; Михайло-Ларине
Смерть	10 серпня 2015 (42 роки); Старогнатівка
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «За жертовність і любов до України»
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «За жертовність і любов до України»

Євге́н Васи́льович Ро́вний (7 лютого 1973(19730207) — 10 серпня 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ровний.

Життєпис ред.

Народився 1973 року в селі Михайло-Ларине Жовтневого району Миколаївської області. 1990 року закінчив Михайло-Ларинську ЗОШ, 1991-го відбув на строкову службу до ЗСУ. Демобілізувавшись, поступив на роботу в радгосп «Гвардія Ілліча». Пропрацював механізатором виноградної бригади № 2 15 років. З середини 2000-х працював механізатором в ПП «Дубки».

На фронт пішов добровольцем, мобілізований 7 серпня 2014 року. Сержант, старший механік-водій 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону,72-га окрема механізована бригада.

10 серпня 2015 року терористи о 03:25 почали обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади поблизу села Старогнатівка Донецької області та перейшли у наступ із застосуванням танків та бронетехніки. Бійці ДУК-ПС та 14-ї бригади прийшли на допомогу воякам. У тому бою загинули Андрій Бодяк, Василь Лавкай, Віталій Тіліженко, сержант Євген Ровний. Противника було відкинуто до села Біла Кам'янка, але закріпитися не змогли — до терористів прибуло підсилення (велика кількість бронетехніки). За повідомленням волонтерів, у бою загинули 4 військовики ЗСУ (в штабі підтверджено загибель одного) і 3 бійці ДУК-ПС.

Похований у селі Михайло-Ларине Вітовського району.

Без Євгена лишилися мама Лариса Василівна, батько Василь Якович, дружина Людмила та син Віталій.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)^[1]
медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.

Книга пам'яті

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]