Робер Папаремборд
Робер Папарембор (фр. Robert Paparemborde, 5 липня 1948, Феас — 18 квітня 2001, Париж) — легкоатлет та регбіст, гравець клубів Сексьйон Палуаз і Рейсінг Клаб де Франс.
 фр. Robert Paparemborde | ||
.jpg)
| ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Дата народження | 5 липня 1948 | |
| Феас, Франція | ||
| Смерть | 18 квітня 2001 (52 роки) | |
| Париж, Франція | ||
| Зріст | 182 см | |
| Вага | 110 кг | |
| Прізвисько | Пату фр. Patou | |
| Позиція | стовп | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (очки) |
| 1966—1983 1983—1984 |
 Сексьйон Палуаз Рейсінг Клаб де Франс |
|
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (очки) |
| 1975—1983 | Франція
|
52 (40)[1] |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Біографія ред.
Робер Папарембор почав свою кар'єру як легкоатлет (естафета 4х100 метрів). Пізніше зацікавився дзюдо (чемпіон Франції у 1964 році) та гандболом (1967).
У 18 років, Робер ввійшов до складу команди Сексьйон Палуаз і до команди ліцею Жана-Луї Барту в По. У 20 років молодий Робер був досить умілим та швидким гравцем. У 1968, Папарембор почав тренувати на позиції лівого стовпа. На тій же самій позиції виступив в грі проти збірної Нової Зеландії, яка відбулась у 1979 році.
В наступному році, Робер став одним із засновників клубу Барбаріанс Франсе (Французькі Варвари). Уже 1 травня 1980 року, ново спечений клуб розіграв матч проти збірної Шотландії в місті Ажен. Варвари виграли матч з рахунком 26:22[2]. Його також було обрано капітаном під час другого та третього матчів Варварів: 15 травня 1981 року проти Кравшей в Клермон-Феррані[3] (перемога 34:4) та 7 листопада 1981 року проти Нової Зеландії в Байонні (програна 18:28)[4].
Два роки по тому, 23 листопада 1983 року він знову став капітаном своєї останньої гри з Французькими Варварами проти збірної Австралії в Тулоні. Варвари програли двома балами (21:23)[5].
Він також був тренером і президентом клубу Рейсінг Клаб де Франс. Він привів клуб до чемпіонату Франції в 1990 році (працюючи технічним директором), а також довів команду до фіналу в 1987 році (будучи їхнім тренером).
Він був членом керівного комітету ФРКА з 1980 по 1984 роки, програв також вибори на пост президента в 1991 році. Рік після вступу Бернара Лапассе на посаду президента у кінці 1991 року, Робер Папарембор був змушений піти у відставку через те, що він сам хотів змусити піти у відставку тренера Франції П'єра Бербізьє після його поразки проти збірної Аргентини в Нант[6].
Він також був одним з щомісячних акціонерів Регбі Дроп Інтернешинал (фр. Rugby Drop International) і директором людських відносин великої групи французьких продуктів. У 2009 році коледжу Коломб (фр. Colombes) було надано його ім'я.
Досягнення ред.
Чемпіонат Франції:
- Півфіналіст: 1974
- Великий Шолом: 1977, 1981[7][8]
- Учасник: 1983 [9]
- Переможець: 1979
Примітки ред.
- ↑ [1]
- ↑ Barbarian Rugby Club vs Ecosse. www.barbarianrugbyclub.com. Архів оригіналу за 24.12.2016. Процитовано 13.12.2016.
- ↑ Barbarian Rugby Club vs Crawshay's. www.barbarianrugbyclub.com. Архів оригіналу за 24.12.2016. Процитовано 13.12.2016.
- ↑ Barbarian Rugby Club vs Nouvelle-Zélande. www.barbarianrugbyclub.com. Архів оригіналу за 24.12.2016. Процитовано 14.12.2016.
- ↑ Barbarian Rugby Club vs Australie. www.barbarianrugbyclub.com. Архів оригіналу за 25.12.2016. Процитовано 15.12.2016.
- ↑ Paparemborde au paradis des piliers. www.ladepeche.fr. Процитовано 14.12.2016.
- ↑ BBC, 19 April 2001, http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/rugby_union/1285197.stm
- ↑ The Independent, 23 April 2001, http://www.independent.co.uk/news/obituaries/robert-paparemborde-729044.html
- ↑ The Daily Telegraph, 19 April 2001, http://www.telegraph.co.uk/sport/rugbyunion/3003664/Game-mourns-immovable-Paparemborde.html