Вікіпедія

Роберт Франгеш-Миханович

хорватський скульптор

Роберт Франгеш-Миханович (хорв. Robert Frangeš-Mihanović, нар. 2 жовтня 1872 р. Сремска-Митровица — пом. 12 січня 1940 р. Загреб) — хорватський скульптор, один з основоположників сучасної хорватської та югославської скульптури, видатний діяч культури на рубежі XIX—XX століть.

Роберт Франгеш-Миханович
Народився 2 жовтня 1872(1872-10-02)[1][2][…]
Сремська Митровиця, Сербія
Помер 12 січня 1940(1940-01-12)[1][2][…] (67 років)
Загреб, Бановина Хорватія, Королівство Югославія
Поховання Мирогойське кладовище[4]
Країна  Австро-Угорщина
 Югославія[1]
Діяльність скульптор, педагог, медальєр
Галузь скульптура[5]
Знання мов хорватська[5]
Заклад Загребський університет
Членство Хорватська академія наук і мистецтв і Сербська академія наук і мистецтв
Роки активності 1892[6] — 1940[6]

Життя і творчість ред.

Роберт Франгеш-Миханович — уродженець півострова Срем. У 1889 році закінчив Загребське ремісниче училище. Потім він навчається у Відні, в Школі прикладного мистецтва (1889-1894 роки) і в Академії витончених мистецтв, в класі скульпторів Отто Кеніга і Карла Кундмана (1894-1895 рр..). Потім деякий час викладав у Загребській Школі прикладного мистецтва. А завершив Франгеш-Миханович свою мистецьку освіту в Парижі, в 1900-1901 роках, де познайомився з О. Роденом і М. Россом. Повернувшись на батьківщину, скульптор знову викладає в загребській Школі прикладного мистецтва (до 1907 року), потім — в Загребській Академії мистецтв. Р. Франгеш-Миханович був членом ряду художніх академій, в тому числі і за межами Югославії (наприклад, Празької Академії). Він став одним із засновників Товариства Хорватських художників (1897), фольклорного товариства «Lado» (1904) та Загребської Академії витончених мистецтв. Найвідомішим учнем Франгеш-Михановича був його земляк, сремський хорват Джоза Туркаль (Joza Turkalj, 1890-1943).

Р. Франгеш-Миханович був у своїй творчості вельми різноманітний. Він був видатним майстром-медальєром, творцем численних литих зображень, таких, як Геракл і бик (1899), Виноградарі (1900), Туреччина (1904) та ін, будучи також основоположником хорватського медальєрного мистецтва. Був автором різних статуеток алегоричного, міфологічного і релігійного характеру (Невинність (1902), Втеча в Єгипет (1906), Викрадення Європи (1906)), а також портретів і бюстів (Вартослава Лисинського (1895), Антуана Михановича (1908), Анте і Степана Радичів (1936)). У 1897 році Р. Франгеш-Миханович створює пам'ятник полеглим солдатам 78-го полку в Осієку. Разом з алегоричним литтям Філософія, цей пам'ятник є найраннішим твором імпресіоністського стилю в хорватській скульптурі. У той же час скульптор працював і в академічному напрямку, і як символіст. У своєму пізній, зрілій творчості він виступає у власному, реалістичному стилі.

Найбільш відомим твором Р. Франгеш-Михановича є монументальна кінна статуя хорватського короля Томислава, відлита їм у 1928-1938 роках і встановлена в Загребі після Другої світової війни, в 1947 році (комуністична влада не дозволила прикрасити п'єдестал Франгешевими барельєфами і хорватською Шахівницею — лише в 1991 р. вони зайняли гідне місце на п'єдесталі королівського монумента).

Галерея ред.

  •  
    Пам'ятник короля Томислава в Загребі
  •  
    Арко
  •  
    Хорватам Бачки
  •  
    Юстиція
  •  
    Філософія

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г RKDartists
  2. ↑ а б в Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  3. ↑ а б в Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. ↑ https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
  5. ↑ а б Czech National Authority Database
  6. ↑ а б RKDartists

Література ред.

  • Ilse Krumpöck: Die Bildwerke im Heeresgeschichtlichen Museum, Wien 2004, S. 46-49.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Франгеш-Миханович&oldid=39829333