Вікіпедія

Роберт Вільямс (вбитий роботом)

Роберт Ніколас Вільямс (2 травня 1953 — 25 січня 1979) працював у Мічиганському ливарному центрі Ford Motor Company. Відомий як перша людина, яку вбив робот. Вільямс загинув 25 січня 1979 року, в результаті інциденту з маніпулятором промислового робота.

Роберт Вільямс
Народився 2 травня 1953(1953-05-02)
Помер 25 січня 1979(1979-01-25) (25 років)
Країна  США
Діяльність робітник
Відомий завдяки Перша людина, яку вбив робот
Заклад Ford

Смерть і судовий процес ред.

 
Джо Кларк (червень 1973), новий ливарний завод Ford Motor Company у м. Флет-Рок. Знято для DOCUMERICA.

Вільямс був одним із трьох операторів п'ятиповерхової системи для доставки деталей[1], побудованої підрозділом Unit Handling Systems компанії Litton Industries. Система була розроблена, щоб діставати відлиті деталі з полиць щільного зберігання на заводі в місті Флет-Рок. До складу системи входили однотонні візки на гумових колесах, оснащені механічними маніпуляторами для переміщення деталей на полиці та з них. Одного разу, коли робот зчитав помилкові показники інвентаризації, Вільямса попросили піднятися на стелажі, щоб дістати деталі вручну[2]. В тогочасній пресі також висували альтернативну версію: можливо, що робот діставав запчастини недостатньо швидко[1].

Коли Вільямс піднявся на третій рівень стелажів для зберігання[2], один з візків вдарив його в спину і розчавив. Смерть настала миттєво.[1] Тіло пролежало на полиці 30 хвилин, після чого його виявили працівники, стурбовані зникненням свого колеги[1].

Родина Роберта Вільямса подала позов до суду на виробника робота, стверджуючи, що «компанія Litton Industries проявила недбалість при проектуванні, виготовленні та постачанні системи зберігання та не попередила [операторів системи] про передбачувану небезпеку під час роботи в зоні зберігання». В 1983 році суд присяжних дійшов висновку, що в системі не було достатньо заходів безпеки, щоб запобігти подібній аварії, і присудив родині загиблого компенсацію розміром $10 мільйонів. Цей випадок увійшов в історію як перша задокументована смерть людини від робота[1]. У січні 1984 року розмір компенсації був підвищений до $15 мільйонів[3]. Врешті-решт Litton Industries і родина Вільямса домовились на компенсацію, розмір якої не був розголошений, в обмін на те, що компанія Litton Industries не буде вимушена офіційно визнати свою недбалість[4].

Litton Industries вимагали відшкодування збитків від Ford Motor Company, оскільки Ford не відправив Вільямса на офіційне навчання до Litton Industries, а також дозволив Вільямсу піднятись на стелажі, не задіявши перед цим систему блокування[4]. Оскільки Litton Industries вже виплатили компенсацію родині Вільямса, апеляційний суд штату Мічиган відмовив у позові, і пізніше це рішення було підтримано Верховним судом штату Мічиган[5].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д $10 Million Awarded To Family Of U.S. Plant Worker Killed By Robot. Ottawa Citizen (англійською) . 11 серпня 1983. с. 14. Процитовано 12 квітня 2023.
  2. ↑ а б AROUND THE NATION; Jury Awards $10 Million In Killing by Robot. The New York Times (англійською) . AP. 11 серпня 1983. Процитовано 12 квітня 2023.
  3. ↑ $15 million for robot death. Ottawa Citizen. AP. 14 січня 1984. Процитовано 12 квітня 2023.
  4. ↑ а б Williams v. Litton Systems, Inc., 416 N.W.2d 704 (Michigan Court of Appeals 1987). 416 N.W.2d 704
  5. ↑ Williams v. Litton Systems, Inc., 449 N.W.2d 669 (Supreme Court of Michigan 1989).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Вільямс_(вбитий_роботом)&oldid=40878721