Роберто Динаміт
Карлос Роберто де Олівейра (порт. Carlos Roberto de Oliveira), більш відомий як Роберто Динаміт (порт. Roberto Dinamite, нар. 13 квітня 1954, Дукі-ді-Кашіас — 8 січня 2023[4]) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника, а також бразильський політик та футбольний функціонер.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Карлос Роберто де Олівейра | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 13 квітня 1954[2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дукі-ді-Кашиас, Ріо-де-Жанейро, Бразилія[3] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 8 січня 2023[1] (68 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ріо-де-Жанейро, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 186 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 82 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1970-1971 | «Васко да Гама»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Найбільш відомий за виступами у клубі «Васко да Гама», у якому є рекордсменом за кількістю проведених матчів та забитих м'ячів в чемпіонаті Бразилії з футболу[5][6][7], короткотривалий час виступав також за іспанську «Барселону». Протягом 10 років грав також у складі національної збірної Бразилії, а в 1972 року виступав у складі олімпійської збірної Бразилії. Після завершення футбольної кар'єри протягом 6 років був президентом свого рідного клубу «Васко да Гама», а також був депутатом законодавчих зборів штату Ріо-де-Жанейро.
Клубна кар'єра ред.
Карлос Роберто де Олівейра народився 13 квітня 1954 року в місті Дукі-ді-Кашіас. Вихованець футбольної школи клубу «Васко да Гама». Він став одним із найвідоміших гравців у історії клубу, а також найкращим бомбардиром за всю його історію. У кольорах клубу нападник відзначився 698 забитими м'ячами, а всього за футбольну кар'єру нападник відзначився 864 забитими м'ячами. За футбольну кар'єру Роберто Динаміт усього відіграв 1022 матчі, з яких 768 були офіційними, та 254 товариськими.
Прізвисько «Динаміт» футболіст отримав від спортивного журналіста Апарісіо Піреса, який працював у місцевій спортивній газеті «Jornal dos Sports», після рідкісного за красою забитого м'яча в дебютному для себе матчі в головній команді «Васку» 25 листопада 1971 року проти «Інтернасьйонала» на «Маракані». Журналіст написав у газеті наступний коментар: «Динаміт-бой вибухнув на Маракані» (порт. Dynamite-Boy detonates at Maracanã).[8]
Протягом 1979—1980 років Роберто Динаміт грав у іспанській «Барселоні», проте за клуб зіграв лише 8 матчів, та повернувся до «Васко да Гама».
Згодом з 1989 по 1990 рік грав у складі команди «Португеза Деспортос», яка виступала в Лізі Пауліста, у складі якої відзначився 11 забитими м'ячами[8], пізніше повернувся до «Васко да Гама», та нетривалий час виступав також за «Кампу Гранді».
Останній м'яч у своїй кар'єрі Роберто Динаміт забив 26 жовтня 1992 року в Лізі Каріока в складі «Васко да Гама» у матчі проти клубу «Гойтаказ» на стадіоні «Сан-Жануаріо».[9] Останній свій матч нападник зіграв 24 березня 1993 року, в якому іспанський «Депортіво» переміг на «Маракані» «Васко да Гама» з рахунком 2-0, у складі бразильського клубу поруч із Роберто Динамітом зіграв також і Зіку.[9]
Виступи за збірну ред.
У 1972 році головний тренер олімпійської збірної Бразилії Маріо Загалло запросив Роберто Динаміта до складу своєї команди, яка готувалась до Олімпіади, що проходила у Західній Німеччині.[10] у складі олімпійської збірної нападник зіграв 5 матчів. у яких відзначився 1 забитим м'ячем.
1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 38 матчів, забивши 20 голів. З урахуванням матчів проти клубних та інших команд, футболіст зіграв у бразильській збірній 47 матчів, відзначившись 26 забитими м'ячами.[11]
Уперше офіційний матч у складі збірної Роберто Динаміт зіграв на Кубку Америки 1975 року проти збірної Перу, в якому бразильська збірна поступилася з рахунком 1-3[11], на якому разом із командою здобув бронзові нагороди. На чемпіонаті світу 1978 року в Аргентині, незважаючи на те, що він не був постійним гравцем основи, Роберто Динаміт зумів відзначитись трьома забитими м'ячами.[12][8] Хоча збірна Бразилії стала єдиною командою на тогорічному чемпіонаті світу, яка не програла жодного матчу, внаслідок формули розіграшу турніру вона посіла лише третє місце, поступившись у другому груповому турнірі майбутнім переможцям — аргентинцям — лише по різниці забитих і пропущених м'ячів, та обігравши у матчі за третє місце італійців 2:1. Головний тренер збірної Кутіньйо оголосив бразильців «моральними чемпіонами світу»[13], хоча для футболістів це було й невеликою втіхою. Далі Роберто Динаміт у складі збірної грав також на Кубки Америки 1979 року, на якому бразильці здобули бронзові нагороди, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, де також був переважно гравцем резерву, й отримав місце в команді лише після ушкодження Кареки[8], а також на Кубку Америки 1983 року, де разом з командою здобув «срібло», та став кращим бомбардиром турніру.
Політик і функціонер ред.
Після завершення футбольної кар'єри Роберто Динаміт став політиком. У 1992 році він вступив до Партії бразильської соціальної демократії, та як її кандидат, обраний депутатом законодавчих зборів штату Ріо-де-Жанейро, отримавши 34893 голосів виборців.[8] Пізніше колишній футболіст перейшов до лав іншої партії — Партії бразильського демократичного руху, та як її кандидат переобирався членом законодавчих зборів штату ще у 1994 році 68516 голосами виборців, у 1998 році 44993 голосами[8], у 2002 році 53172 голосами виборців[14], та у 2006 році 49097 голосами виборців.[15] У 2003 та 2006 році він висував свою кандидатуру на посаду президента клубу «Васко да Гама», обраний президентом клубу 21 червня 2008 року[7], перебував на цій посаді до 2014 року.
Титули і досягнення ред.
- Чемпіон Бразилії: (1):
- «Васко да Гама»: 1974
- Переможець Ліги Каріока (5):
- «Васко да Гама»: 1977, 1982, 1987, 1988, 1992
- Бронзовий призер чемпіонату світу: 1978
- Срібний призер Копа Америки: 1983
- Найкращий бомбардир чемпіонату Бразилії: 1974, 1984
- Bola de Prata (у символічній збірній): 1979, 1981, 1984
- Кращий бомбардир Копа Америка: 1983
Статистика ред.
Статистика клубних виступів:
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Каріока | Інші турніри | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
| 1971 | «Васко да Гама» |
Д-1 | 7 | 1 | 0 | ||||
| 1972 | Д-1 | 11 | 4 | 2 | |||||
| 1973 | Д-1 | 32 | 13 | 5 | |||||
| 1974 | Д-1 | 26 | 15 | 17 | |||||
| 1975 | Д-1 | 19 | 15 | 26 | КЛ | 2 | |||
| 1976 | Д-1 | 19 | 12 | 15 | |||||
| 1977 | Д-1 | 16 | 7 | 25 | |||||
| 1978 | Д-1 | 17 | 14 | 19 | |||||
| 1979 | Д-1 | 14 | 10 | 32 | |||||
| 1979/80 |  «Барселона» |
Д-1 | 8 | 2 | — | — | СК | 2 | 1 |
| 1980 | «Васко да Гама» |
Д-1 | 6 | 8 | 14 | КГ | 2 | ||
| 1981 | Д-1 | 9 | 15 | 31 | |||||
| 1982 | Д-1 | 16 | 12 | 15 | |||||
| 1983 | Д-1 | 21 | 9 | 7 | |||||
| 1984 | Д-1 | 21 | 16 | 9 | |||||
| 1985 | Д-1 | 22 | 15 | 12 | КЛ | 1 | |||
| 1986 | Д-1 | 15 | 6 | 19 | |||||
| 1987 | Д-1 | 14 | 6 | 15 | |||||
| 1988 | Д-1 | 10 | 3 | 1 | |||||
| 1989 | Д-1 | — | — | 9 | |||||
| «Португеза»
|
16 | 9 | — | — | |||||
| 1990 | «Васко да Гама» |
Д-1 | 4 | 0 | 3 | КЛ | 1 | ||
| 1991 | «Кампу Гранді» |
Д-1 | 14 | 0 | 0 | ||||
| 1992 | «Васко да Гама» |
Д-1 | 2 | 0 | 8 | КР | 2 | ||
| КБ | 1 | ||||||||
| Усього за кар'єру | 339 | 192 | ? | 284 | ? | 10 | |||
Примітки ред.
- ↑ а б Morre Roberto Dinamite, maior ídolo da história do Vasco da Gama // G1 — Globo Comunicação e Participações S.A., 2006.
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ https://www.tupi.fm/esportes/morreeee-roberto-dinamite-idolo-do-vasco-aos-68-anos/
- ↑ Помер знаменитий бразильський футболіст, який забив за кар'єру понад 700 голів. ТСН.ua (укр.). 9 січня 2023. Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Os 10 Mais: Artilheiros (порт.). Globoesporte.com. 11 травня 2007. Процитовано 7 січня 2009.
- ↑ Jogadores que mais defenderam a camisa dos times (порт.). Guia dos Curiosos. 5 серпня 2005. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 7 січня 2009.
- ↑ а б Roberto Dinamite (порт.). Guia dos Curiosos. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 7 січня 2009.
- ↑ а б в г д е Enciclopédia do Futebol Brasileiro Lance Volume 1 (порт.). Rio de Janeiro: Aretê Editorial S/A. 2001. с. 336—337. ISBN 85-88651-01-7.
- ↑ а б Relembre a carreira de Roberto Dinamite (порт.). O Dia. 28 червня 2008. Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 7 січня 2009.
- ↑ Seleção Brasileira Restritiva 1972–1975. RSSSF Brasil. 6 лютого 2008. Процитовано 8 січня 2009. (англ.)
- ↑ а б Seleção Brasileira 1914–2006. São Paulo: Mauad X. 2006. с. 295. ISBN 85-7478-186-X. (порт.)
- ↑ Матчи сборной Бразилии в 1978 году (рос.)
- ↑ Ponta Dirceu é o paranaense que mais Copas jogou (порт.)
- ↑ Análise de desempenho eleitoral para deputado estadual – Carlos Roberto Dinamite de Oliveira – PMDB – RJ (порт.). Tribunal Superior Eleitoral. Архів оригіналу за 20 липня 2009. Процитовано 7 січня 2009.
- ↑ Roberto Dinamite: do gramado à política, um legado de dedicação e comprometimento - GAZETA MERCANTIL (pt-BR) . 8 січня 2023. Процитовано 6 березня 2024.
Посилання ред.
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. (англ.)
- Роберто Динаміт на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль футболіста на сайті футбол-футбол.рф (рос.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |