Робертас Антініс (лит. Robertas Antinis; 3 грудня 1898, Калдабруня, Ілукстський повіт, Латвія — 19 листопада 1981, Каунас, Литовська РСР, СРСР) — литовський скульптор; заслужений діяч мистецтва Литовської РСР (1969), народний художник Литовської РСР (1973), лауреат Державної премії Литовської РСР (1969); батько художника і скульптора Робертаса Антініса (молодшого).

Робертас Антініс
Народився 3 грудня 1898(1898-12-03)
Illuxt Countyd, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер 19 листопада 1981(1981-11-19) (82 роки)
Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання Петрашунський цвинтар
Країна  Литва
Діяльність скульптор
Галузь скульптура[1]
Знання мов литовська[1]
Нагороди

Біографія

ред.

Народився у 1898 році. У 1921-1922 роках навчався на курсах малювання в Каунасі, в 1922-1927 роках — в Каунаській художній школі (в 1922—1925 роках його наставником з уроків живопису був Юстінас Веножинскіс, в 1925—1927 роках вивчав скульптуру в Каетонаса Склерюса)[2]. Потім, отримавши державну стипендію, навчався в Парижі у Вищій школі декоративного мистецтва та в Академії Жуліана (1928—1933).

У 1933-1940 роках працював учителем в містах Таураге та Каунасі. У 1940-1951 роках викладав у Каунаському інституті декоративно-прикладного мистецтва; доцент (1946).

Проживав у Каунасі, де й помер 19 листопада 1981 року; похований на Петрашунському кладовищі[3].

Творчість

ред.
 
«Егле, королева вужів» (Паланга)

З 1933 року брав участь у виставках в Литві та за кордоном.

Серед найвизначніших робіт 1920-тих-1930-тих років — пам'ятники:

Найбільш значна частина творчості — декоративні скульптури в Паланзі («Егле, королева вужів», 1958; встановлений в 1960 році), Паневежисі («Дудар», 1963; встановлений в 1975 році), Каунасі («Гусляр», „Kanklininkas“ , 1968, встановлений в 1975 році; «Боротьба», 1970, встановлений в 1981 році), Клайпеді («Дружба», встановлений в 1981 році). Частина таких декоративних статуй мають компактні монументальні форми, частина — ажурні й динамічні[4].

Робертас Антініс (старший) — автор проектів меморіалів у Саласпілсі (1963), IX форті (Каунас) (1970).

Створював також скульптурні портрети, камерні скульптури. У своїй творчості поєднував принципи конструктивізму і литовської народної скульптури[4]. Деякі твори створені разом із сином — скульптором Робертасом Антінісом (молодшим).

Персональні виставки проходили в Каунасі (1962), Вільнюсі (1963, 1967), Даугавпілсі (1967); спільні з сином — в Каунасі і Даугавпілсі (1974), Ризі (1977). Посмертні виставки відбулися в Каунасі, Рокишкісі (1988), Вільнюсі (1989). Твори зберігаються в Литовському художньому музеї у Вільнюсі, Національному художньому музеї імені М. К. Чюрльоніса в Каунасі[2].

Нагороди та звання

ред.


Пам'ять

ред.

У 1977 році в Каунасі облаштовано сквер скульптур Р. Антініса (старшого) і його сина Р. Антініса (молодшого).

2 грудня 1988 року на фасаді будинку в Каунасі (алея Лайсвес, 48), в якому в 1944—1972 роках проживав скульптор, відкрито меморіальну дошку (скульптор Робертас Антініс (молодший)[3].

Примітки

ред.
  1. а б Czech National Authority Database
  2. а б в г LIMIS.
  3. а б Kauno žmonės.
  4. а б в VLE.

Посилання

ред.
  • Aleksandras Indriulaitis (10 грудня 2001). Antinis. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Процитовано 3 січня 2018.
  • Antinis Robertas (vyresn.). Žymūs Kauno žmonės: atminimo įamžinimas (лит.). Kauno apskrities viešoji biblioteka. 2004. Процитовано 3 січня 2018.
  • Robertas Antinis. Lietuvos integrali muziejų informacinė sistema (лит.). Lietuvos dailės muziejus. Процитовано 3 січня 2018.