Ритор

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Ритор — людина, яка публічно виголошує певну промову.

Цицерон виступає в Сенаті Риму, фрески Цезаря Маккарі, 1882–88

Різновиди ред.

  1. У стародавній Греції та стародавньому Римі — оратор і вчитель красномовства.
    Отці церкви вчились у славнозвісних риторів IV століття Лібанія і Гімерія[1];
  2. Оратор, який має хист красномовця.
    У віршах про партію і Батьківщину Рильський виявляє себе як досвідчений ритор у найкращому розумінні цього слова[2]; Корнель, Расін, Мольєр, Вольтер, Гюго, Дюма — це інша річ: про них ми не замислюючись скажемо, що вони, можливо, прекрасні, чудові літератори, віршувальники, митці, ритори, декламатори[3].
  3. Оратор, який, володіючи мистецтвом красномовця, говорить красиво, але беззмістовно.
    У нас всякого було народу, не тільки поповичів, тих риторів.., та й панів високо-вчених (Стор., І, 1957, 259).
  4. У братських школах і в академії України та в духовних семінаріях дореволюційної Росії — учитель або учень по класу риторики.
    Колишній ритор Київської академії, вихований на промовах і політичних трактатах Цицерона та мемуарах Юлія Цезаря..,— стояв на цілу голову вище не тільки за своїх однолітків, а найосвіченіших людей цілого війська[4].
    Одним з найкращих риторів часів Київської Русі ми можемо назвати митрополита Іларіона, а його «Слово про закон і благодать» як підручник по мистецтву красномовства.

Знамениті ритори ред.

Грецькі ритори ред.

Римські ритори ред.

Середньовічні ритори ред.

Ритори XVIII століття ред.

Ритори XIX століття ред.

Ритори XX століття ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Наука.., 1, 1969, 41
  2. Криж., М. Рильський, 1960, 160
  3. Про мист. театру, 1954, 41
  4. Добр., Очак. розмир, 1965, 21

Джерела ред.

Посилання ред.