Вікіпедія

Рита Леві-Монтальчині

італійська нейробіологиня, лауреатка Нобелівської премії з фізіології та медицини (1986)

Рита Леві-Монтальчині (італ. Rita Levi-Montalcini; 22 квітня 1909, Турин, Італія — 30 грудня 2012, Рим, Італія) — італійський нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1986 року, яку вона отримала разом із Стенлі Коеном за відкриття факторів росту клітин. Довічний сенатор Італійської Республіки.

Рита Леві-Монтальчині
італ. Rita Levi-Montalcini
Рита Леві-Монтальчині
Народилася 22 квітня 1909(1909-04-22)
Турин, Італія
Померла 30 грудня 2012(2012-12-30) (103 роки)
Рим, Італія
·зупинка серця
Поховання Монументальний цвинтар в Туриніd
Країна  США[1][2]
 Королівство Італія
 Італія[3]
Національність Єврейка
Місце проживання США
Діяльність невролог, нейронауковиця, біохімік, політична діячка, лікарка, науковиця
Галузь нейробіологія
Відома завдяки неврологія[4][5] і нейробіологія
Alma mater Туринський університет
Знання мов італійська[6][7] і англійська[7]
Заклад Вашингтонський університет в Сент-Луїсі
Членство Національна академія наук Італіїd, Національна академія наук США[8], Американська академія мистецтв і наук, Папська академія наук[9], Національна академія дей-Лінчей, Французька академія наук, Європейська організація молекулярної біології, Всесвітня академія наук[10], Міжнародна академія історії науки, Європейська академія[11], Лондонське королівське товариство, Бельгійська королівська академія медициниd, Туринська академія наук[12], Reial Acadèmia de Medicina de Catalunyad, National Bioethics Committee of Italyd і Академія витончених мистецтвd
Посада довічний сенатор[13]
Партія незалежний політик
Конфесія юдаїзм
Родичі Eugenia Sacerdote de Lustigd
Брати, сестри Джіно Леві-Монтальчиніd і Раола Леві-Монтальчиніd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1986)
IMDb ID 1390338
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леві.

Біографічні відомості ред.

Народилася в багатій сім'ї єврейських інтелектуалів Турина і, незважаючи на опір батька, вибрала для себе кар'єру медика.

У 1941 авіація союзників почала бомбардування Турина, і сім'я перебралася в П'ємонт, а два роки опісля втекла від гітлерівського вторгнення у Флоренцію, де ховалася від фашистів, поки режим не впав. Після звільнення Італії працювала лікарем в таборі біженців у Флоренції, а потім відновила дослідницьку роботу в університеті Турина. У 1951—1977 роках Леві-Монтальчині — професор біології університету Вашингтона в Сент-Луїсі (США); у 1980-х роках — директор лабораторії клітин при Національному інституті досліджень в Римі.

Відразу після війни її роботи з нейроембріології, опубліковані в Бельгії і Швейцарії, принесли їй світове визнання, і в 1947 році вона прийняла запрошення Вашингтонського університету в Сент-Луїсі. Візит у США розтягнувся на 30 років. Разом з колегами Рита Леві-Монтальчині виявила фактори росту нервової тканини і фібробластів, інтерлейкіни і багатьох інших речовин, необхідні для розуміння зростання і регуляції клітин, органів, тканин. Її відкриття сприяли розробці технологій відновлення нервів і пересадки шкіри. Проводила дослідження в онкології та інших розділах медицини.

Область досліджень Леві-Монтальчині — зростання і диференціація нервових клітин. Виявивши в серії експериментів в 1951 році (спільно із С. Коеном) злоякісне переродження і подальший бурхливий розвиток симпатичних нервових клітин в результаті пересадки ракової пухлини в курячий зародок, Леві-Монтальчині висловила гіпотезу про наявність у ракових клітинах речовини, що стимулює ріст нервової тканини («чинник зростання»). Пізніше вона експериментально довела цю гіпотезу, встановивши руйнування симпатичних гангліїв у молодих мишей після вприскування їм створеної С. Коеном сироватки (згодом чинник зростання виявлено у всіх тканинах і рідинах організму). Відкриття Леві-Монтальчині здійснили переворот у нейробіології, особливо в дослідженнях нервової системи і мозку, і знайшли практичне застосування в клініці мозкових травм.

За ці дослідження, у 1986 році, разом зі своїм колегою Стенлі Коеном, вона була удостоєна Нобелівської премії.

Завершивши наукову кар'єру, заснувала фонд свого імені, який надавав допомогу африканським жінкам, багато років служила послом Організації з сільського господарства і продовольства ООН, стала першою жінкою-президентом Італійської енциклопедії. Повернувшись до Італії, в 2001 році стала почесним сенатором і брала активну участь в політичному житті країни. У 2004 році в сутичці з тодішнім міністром освіти вона відстояла необхідність викладання в італійських школах теорії еволюції.

Померла Рита Леві-Монтальчині 30 грудня 2012 року на 104-му році життя у власному будинку в Римі[14].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ encyclopedia.com — HighBeam Research.
  2. ↑ http://www.infoplease.com/encyclopedia/people/levi-montalcini-rita.html
  3. ↑ NNDB — 2002.
  4. ↑ Bell A. Rita Levi-Montalcini - ITALIAN-AMERICAN NEUROLOGIST — Encyclopædia Britannica, Inc., 2018.
  5. ↑ Rita Levi-Montalcini — 1999.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ а б CONOR.Sl
  8. ↑ Національна академія наук США — 1863.
  9. ↑ Папська академія наук — 1936.
  10. ↑ Всесвітня академія наук — 1983.
  11. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Levi-Montalcini_Rita
  12. ↑ www.accademiadellescienze.it
  13. ↑ Carlo Azeglio Ciampi – Nomine di Senatori a vita — presidenza della Repubblica Italiana.
  14. ↑ Нобелівський лауреат з медицини померла в 103 роки. [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.] Tsn.ua. 30.12.2012.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Рита Леві-Монтальчині
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рита_Леві-Монтальчині&oldid=42289490