Решетньов Василій Олексійович
Василій Олексійович Решетньов (29 грудня 1911, Паволоч — 1985, Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів УРСР[1]. Архітектор відділу інженерних військ Північного Флоту, архітектор воєнпроекту КОВСУ.
Нагороджений Сталінською премією в області архітектури та медаллю "За победу над Германией" (род військ - ВУС 220).
| Решетньов Василій Олексійович | |
|---|---|
| Василій Олексійович Решетньов | |
| Народження |
29 грудня 1911 Паволоч, Житомирська область |
| Смерть |
1985 Київ |
| Навчання |
Київський механічний технікум №5 Київський будівельний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Ваєнга, Полярне, Кільдин, Мурманськ, Красноярськ, Рубцовськ, Сталінобад, Первомайськ, Кіровоград, Узин, Київ |
| Нагороди | Медаль "За победу над Германией" |
| Премії |
 (архітектура) |
Біографія[2] ред.
Василій Решетньов народився в містечку Паволоч Житомирської області. Батько Василя Олексійовича — художник, іконописець (роботи зберігаються в місцевій церкві, в Музеї історії Києва).
З 1927 по 1930 рік навчався в Київському механічному технікумі №5 (технік з холодної обробки металів). З 1930 по 1936 рік навчався в Київському будівельному інституті на факультеті архітектури (архітектор, диплом № 314)[3].
До 1935 року працював у Києві техніком і помічником архітектора.
1936—1938 — архітектор відділу інженерних військ Північного Флоту (Мурманськ, Ваєнга, Полярне, Кильдин).
1938—1941 — архітектор воєнного проекту КОВСУ (Киевское окружное военно-строительное управление), інженер технічного відділу КОВСУ и КЭУ, Київ.
1941—1942 — головний інженер Управління воєнного будівництва №13 Сибірського воєнного округу (Юрга I Новосибірськ).
1942 — головний інженер УВСР 377 СибОВСУ (Сибирское окружное военно-строительное управление), Красноярськ.
1942 — 1944 — зам. головного інженеру УВСР №380 СибОВСУ, Рубцовськ.
1944 — 1958 — старший інженер-інспектор (начальник ОКСа) КЭУ КВО (Квартирно-експлуатаційне Управління Київского воєнного округу), Київ.
1958 — старший інженер відділу нової техніки Держплану УРСР, Головний спеціаліст управління Держбуду УРСР.
З 1958 р. — Держбуд УРСР, начальник відділу "жилищно-гражданского и сельского строительства производственного управления", Київ, вул. Садова, 3.
Проекти Решетньова В. О. зберігаються в архівних установах України та Росії, частина з них досі засекречена.
Безпартійний.
Проживав за адресою: м. Київ, Крутий узвіз 7, кв. 4.
Родина ред.
- Дружина — Заранчіна (Решетньова) Олена Володимирівна (24 липня 1913, Київ)
- Син — Решетньов Георгій Васильович (1936 - 2009)
- Онуки
- Решетньова Наталія Георгіївна
- Решетньова Оксана Георгіївна
- Решетньов Олексій Георгійович
- Син — Решетньов Георгій Васильович (1936 - 2009)
Примітки ред.
- ↑ Національна спілка архітекторів України та її Київська організація. Ф №460 (PDF) (Російська) . Процитовано 08.05.2020.
- ↑ Решетнев Василий Алексеевич [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. и.], 1959. - 6 л. - (в пап.) : 0010.00 р. 72(477)(092) (Російська) . Процитовано 08.05.2020.
- ↑ | ЦДАМЛМ України Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.