Рефлекс Моро — примітивний рефлекс, що формується в утробі матері та інтегрується (згасає) в перші п'ять місяців життя дитини.

Рефлекс Моро
Названо на честь Ernst Morod
Першовідкривач або винахідник Ernst Morod
Ідентифікатор NCI Thesaurus C81311
CMNS: Рефлекс Моро у Вікісховищі

Вперше описаний німецьким лікарем Ернстом Моро[en] 1918 року[1].

Використання в діагностиці патологій розвитку дітей ред.

За проявом рефлексу Моро відстежують стан малюка, зокрема[2]:

  1. Рефлекс відсутній одразу після народження — дитина отримала внутрішньочерепну травму.
  2. Асиметричний прояв — геміпарез, акушерський парез, ДЦП, параліч Ерба[3].
  3. Слабкий рефлекс — гіпертонус.
  4. Низкий поріг та невгасання до 5 міс. — ДЦП.
  5. Несвоєчастне та/або часткове вгасання — СДУГ.
  6. Надто різке здригання — судомна готовність.

Примітки ред.

  1. Moro, E. (1918). Das erste Trimenon (німецька) . Münchener medizinische Wochenschrift. с. 1147—1159.
  2. Рефлекс Моро у новонароджених дітей (українська) . Процитовано 13.05.21.
  3. Евтушенко, К. С. (2011). Родовые травмы нервной системы (русский) . Новости медицины и фармации. с. 45—54.