Ревенко Григорій Іванович
Ревенко Григорій Іванович (29 квітня 1936, с. Студена, Піщанського району, Вінницької області, УРСР — 26 жовтня 2014, Київ) — партійний і державний діяч УРСР та СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР з 1989 року. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1986 р. Голова Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1984 р. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ в жовтні 1989 — березні 1990 року. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках.
Ревенко Григорій Іванович | |
---|---|
рос. Григорий Иванович Ревенко | |
Перший секретар Київського обласного комітету КПУ | |
4 листопада 1985 — 2 квітня 1990 | |
Попередник | Цибулько Володимир Михайлович |
Наступник | Кикоть Анатолій Іванович |
Народився |
29 квітня 1936 с. Студена Піщанський район Вінницька область УРСР |
Помер |
26 жовтня 2014 (78 років) м. Київ |
Відомий як | державний діяч, політик |
Країна | СРСР і Україна |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
Політична партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія ред.
Народився у родині службовця. У 1958 році закінчив Львівський політехнічний інститут, здобув спеціальність інженера-механіка хімічної промисловості.
Трудову діяльність розпочав у 1958 році інженером Одеського заводу холодильного машинобудування.
Із 1961 року — на комсомольській роботі: 2-й, 1-й секретар Іллічівського районного комітету ЛКСМУ міста Одеси.
З 1963 року — 2-й секретар Одеського промислового обласного комітету ЛКСМУ; інструктор відділу організаційно-партійної роботи Одеського обласного комітету КПУ.
25 лютого 1966 — 30 травня 1968 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету ЛКСМУ.
З травня 1968 року — секретар ЦК ЛКСМУ.
З 1972 по 1975 рік — інспектор ЦК КПУ.
З 12 червня 1975 по 22 грудня 1978 року — секретар, з 22 грудня 1978 по 12 вересня 1984 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КПУ.
У 1980—1984 роках — член Президії Верховної Ради УРСР. У 1981 році закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС.
Із 1984 по 1985 рік — інспектор ЦК КПРС, заступник завідувача відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПРС.
З 4 листопада 1985 по березень 1990 рік — 1-й секретар Київського обласного комітету КПУ.
З 1986 року – член ЦК КПРС. Член комісії ЦК КПРС з питань міжнародної політики.
З квітня 1990 року — член Президентської ради СРСР. У 1991 році — радник Президента СРСР. У серпні — грудні 1991 року — керівник апарату Президента СРСР.
З січня 1992 року — віце-президент Міжнародного фонду соціально-політичних досліджень (Фонд Горбачова).
Нагороди ред.
Нагороджений орденом Леніна (28.04.1986), орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора, двома орденами "Знак Пошани", Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (25.10.1968).
Див. також ред.
Джерела ред.
Попередник: | Перший секретар Київського обласного комітету КПУ 4 листопада 1985 - 2 квітня 1990 |
Наступник: |
Цибулько Володимир Михайлович |
Кикоть Анатолій Іванович |