Ра́шпіль (від нім. Raspel) — терпуг з великою точковою насічкою. Застосовують для обробки поверхонь деревини, шкіри, м'якого металу й пластмас.

Рашпіль
Рашпіль з перфорованої бляхи
Робота коваля копитним пласким рашпілем

Належить до різальних інструментів. Часто рашпіль називають «столярним напилком». На відміну від напилка рашпіль має насічку у вигляді окремо розташованих виступів або зубців. Рашпілі також виготовляють штампуванням: на сталевому листі видавлюються отвори з гострими краями що стирчать.

Технічні параметри ред.

Технічні параметри основних видів рашпілів визначаються міжнародним стандартом ISO 234[1][2], відповідником якого є ГОСТ 6876-79[3]. Ці стандарти визначають параметри насічки, розміри та класифікацію рашпілів. Номери розмірів рашпільної насічки відповідають кількості зубців на 1 см²:

  • крупні — 8…12 зубців на см²;
  • середні — 12…20 зубців на см²;
  • дрібні — 18…22 зубців на см²).

Відповідно до стандарту вирізняють наступні основні види рашпілів:

  • плоскі тупоносі;
  • плоскі гостроносі;
  • круглі;
  • напівкруглі;
  • шевські прямі;
  • шевські зігнуті двосторонні;
  • шевські зігнуті односторонні;
  • копитні плоскі (для зачищання копит перед підковуванням).

Використання ред.

Використовуються для обробки м'яких матеріалів: дерева, гіпсокартону, пластику, гуми, шкіри — там, де звичайний напилок швидко забивається стружкою і перестає різати. Годиться для роботи з м'яким металом, каменем. Рашпілем найкраще зарівнювати і загладжувати торці, краї і отвори виробів. При роботі інструментом його потрібно використовувати на всю довжину робочої поверхні. Рашпіль легко очистити від тирси і пилу металевою щіткою.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ISO 234-1:1983 — Files and rasps — Part 1: Dimensions.
  2. ISO 234-2:1982 — Files and rasps — Part 2: Characteristics of cut.
  3. ГОСТ 6876-79 Рашпили. Технические условия.

Література ред.

Посилання ред.