Раціонування
Раціонування — це адміністративний захід, який визначає для кожного жителя, скільки основних потреб він може придбати[1]. Застосовується в надзвичайних ситуаціях, як правило, під час воєн[2]. Зазвичай це стосується основних життєвих потреб: їжі, палива, одягу, цигарок, мила тощо. Купуючи товари, що підпадають під раціонування, споживач повинен пред'явити відповідну кількість талонів на товар. Талони на розподіл видаються населенню за заздалегідь визначеним ключем; він враховує складність професії, її корисність у воєнні часи тощо.
Раціонування часто здійснюється для того, щоб утримувати ціну нижче ринкової, яка визначається процесом попиту та пропозиції на вільному ринку. Раціонування зазвичай супроводжується регулюванням споживчих цін.
Органам влади, які вводять раціонування, часто доводиться мати справу з нелегальним продажем таких товарів на чорному ринку. Незважаючи на те, що системи раціонуванняіноді необхідні як єдиний життєздатний варіант для суспільств, які стикаються з гострим дефіцитом споживчих товарів, вони зазвичай вкрай непопулярні серед широкої громадськості, оскільки встановлюють обмеження на індивідуальне споживання[3][4].
Примітки ред.
- ↑ Cox, Stan (2013). Any way you slice it : the past, present, and future of rationing. New York: New Press. ISBN 978-1-59558-884-5. OCLC 836873373.
- ↑ Дж. Блэк. РАЦИОНИРОВАНИЕ, НОРМИРОВАНИЕ, ФОНДИРОВАНИЕ // Экономика. Толковый словарь / Общая редакция: д. э. н. Осадчая И. М.. — М.: «ИНФРА-М», Издательство «Весь Мир», 2000.— из первоисточника 03/05/2013.
- ↑ Could rationing hold the key to today's food crises? | Zoe Williams. the Guardian (англ.). 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
- ↑ Charman, Terry; Post, 22-03-18. How the Ministry of Food managed food rationing in World War Two. Museum Crush (en-GB) . Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 21 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |