Рафалович Ісаак Олександрович

молдавський радянський археолог.

Ісаак Олександрович Рафалович (16 березня 1929, Балта, Молдавська АРСР — 9 лютого 1979, Кишинів) — молдавський радянський археолог.

Рафалович Ісаак Олександрович
Народився 16 березня 1929(1929-03-16)
Балта, АМСРР, Українська СРР, СРСР
Помер 9 лютого 1979(1979-02-09) (49 років)
Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Державний університет Молдови
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Науковий керівник Федоров Георгій Борисовичd

Біографія ред.

Закінчив історичний факультет Кишинівського університету в 1954 році . Викладав історію в школі, потім — науковий співробітник Інституту історії академії наук Молдавської РСР (згодом старший науковий співробітник).[1] Дисертацію кандидата історичних наук за темою «Слов'яни VI—IX століть в Молдавії» захистив в 1968 році під науковим керівництвом Г. Б. Федорова (видана в розширеному вигляді окремої монографією в 1972 році)[2] .

Автор праць зі слов'янської археології середньовіччя на території сучасної Молдови (черняхівської культури в межиріччі Дністра і Прута).[3][4][5][6] Керував розкопками поселень в Хуче під Шаптебань (1962—1963), Одая (1963), Реча (1966), Ханський (1971), могильника і ранньослов'янського городища пеньківської культури у села Селіште (1969—1972) і в Денченях (1978—1979)[7][8][9][10][11][12] Брав участь в розкопках у сіл Німорени (1959), Лозове (1960) та інших.[13][14] Помер від нападу астми в 1979 році.[15] .

Монографії ред.

  • Нариси історії культури Молдавії (II—XIV ст.). Академія наук Молдавської РСР. Відділ етнографії та мистецтвознавства. Кишинів: Штиинца, 1971. — 177 с.
  • Слов'яни VI—IX століть в Молдавії. Під редакцією Г. Б. Федорова. Академія наук Молдавської РСР, Інститут історії. Кишинів: Штиинца, 1972. — 244 с.
  • Скарби пиркалаба Гангур. Кишинів: Карта молдовеняска, 1973. — 118 с.[16]
  • Комо-ара пиркалабулуй Гангур (на молдавською мовою, з Н. А. Кетрару). Кишинів: Карта молдовеняске, 1975. — 128 с. (перевидано — Comoara pârcălabului Gangur. Кишинів: Biblioteca «Tyragetia», 2002).[17]
  • Данча. Могильник черняхівської культури III—IV ст. н. е. Академія наук МРСР. Відділ етнографії та мистецтвознавства. Кишинів: Штиинца, 1986. — 218 с.

Під редакцією І. А. Рафаловича ред.

  • Археологічні дослідження в Молдавії в 1968—1969 рр. АН Молдавської РСР, Інститут історії. Кишинів: Штіінца, 1972. — 260 с.

Література ред.

Примітки ред.

  1. В. Молотилов «Он хотел объять необъятное». Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 1 жовтня 2019.
  2. Путь к Орхею. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  3. Николай Тельнов «О славянах в Молдавии в раннем средневековье» [Архівовано 10 травня 2018 у Wayback Machine.] Цитирование на иностранных языках: I.A. Rafalovič, I.A. Rafalovich.
  4. Происхождение и история ранних славян. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  5. Я. С. Гросул «Карпато-Дунайские земли в Средние века». Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  6. Peter J. Heather «The Goths in the Fourth Century»
  7. И. А. Рафалович. Раннеславянское селище Хуча VI—VII вв. — КСИА АН СССР, вып. 105, 1965, стр. 123—129.
  8. Post-Roman Towns, Trade and Settlement in Europe and Byzantium
  9. В. В. Седов «Древнерусская народность». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2014.
  10. В. Д. Баран «Славяне Юго-Восточной Европы»
  11. Florin Curta «The Making of the Slavs: History and Archaeology of the Lower Danube Region»
  12. О. М. Приходнюк «Пеньковская культура» (стр. 9)[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
  13. Nimoreni. Aşezare [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.]: Археологический комплекс у села Ниморены под охраной государства Молдова; обнаружен И. А. Рафаловичем в 1959 году.
  14. Descoperiri arheologice în situl medieval de la Lozova: Рафалович И. А., Полевой Л. Л.. Раскопки гончарных горнов на поселении Лозово / Материалы и исследования по археологии и этнографии Молдавской ССР. Кишинёв, 1964, с. 241—247.
  15. М. Е. Ткачук «Дело Фёдорова». Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  16. Сокровища пыркалаба Гангура
  17. Comoara pârcălabului Gangur. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2019.