Расова теорія Гюнтера
Расова теорія Гюнтера — псевдонаукова[1][2][3][4] концепція нерівноцінності рас, їх здібностей до розвитку, праці та, навпаки, схильностей до деградації, а також деяким іншим аспектам генези цивілізації. Була розроблена расовим теоретиком Гансом Гюнтером, справила значний вплив на расову політику нацистської Німеччини.
Опис ред.
Визначенням поняття раса стала сукупність ознак ментального та фізичного характеру, яка виявляється представником тієї чи іншої раси[5] (нім. seelische Eigenschaften), яка є невід'ємною частиною кожної з типів рас.
Основні положення ред.
Його расова теорія виділяє основні типи людей за відмінними антропологічними ознаками — черепним показником, пропорціям тіла, обличчя, абсолютним розмірам і пігментації (колір волосся, очей, шкіри)[5][6]. Кожному типу приписуються певні психічні та розумові якості[5].
Нордичний тип ред.
Високорослі доліхоцефали. Вузьке довге обличчя, відтінок волосся варіюється від білявих до темно-русявих, очі блакитні або сірі, вузький довгий ніс, кутове виступаюче підборіддя. Поширені в Північній Німеччині та Голландії, Латвії, Скандинавії, Східній Англії, Північній Польщі, Північно-Західній Росії, а також по всьому узбережжю Балтики, крім північного. Характеризуються як розважливі, справедливі, розсудливі, передбачливі, холодні, часто жорстокі люди. За розумовою обдарованістю ставляться на перше місце[5].
Східно-балтійський тип ред.
Брахіцефали низького або середнього зросту, ширококісткової кремезної статури. Широке обличчя, волосся сіро-жовтого чи сіро-коричневого кольору, сірі чи блакитні очі, відносно широкий короткий ніс. Поширені у східнослов'янських, прибалтійських, північних фінно-угорських країнах. Характеризуються як гостинні, терплячі люди з гарною уявою, швидкою зміною настрою, які не цінують гроші і не здатні до прийняття рішень. За розумовою обдарованістю ставляться приблизно на третє місце[5].
Західний (середземноморський) тип ред.
Низькорослі доліхоцефали, стрункої граціозної статури. За пропорціями схожі на нордичний тип. Темний колір волосся і очей, темна шкіра[5]. Поширені в Іспанії, Італії, менше — у Франції, Ірландії. Характеризуються як дуже емоційні, веселі, легковажні люди, трохи схильні до жорстокості та лінощів. За розумовою обдарованістю ставляться на п'яте місце.
Східний (альпійський ) тип ред.
Низькорослі брахіцефали, кремезної статури, схильні до повноти. Широке, кругле обличчя, темне волосся та очі, широкий і короткий ніс[5]. Поширені повсюдно, особливо у Скандинавії, Іспанії, Франції, західнослов'янських країнах, але ніде не становлять більшості. Характеризуються як спокійні, миролюбні, замкнуті, самодостатні, бережливі, схильні до жадібності та ведені люди. За розумовою обдарованістю ставляться на четверте місце[5].
Динарський тип ред.
Високорослі брахіцефали, стрункий статури. Кругле обличчя, засмагла шкіра, темно-коричневі чи чорні очі, великий ніс[5]. Поширені в Динарських Альпах, Австрії та в Україні. Характеризуються як хоробрі, горді, грубі та запальні люди. За розумовою обдарованістю ставляться на друге місце[5].
Фальський тип ред.
Або дальський. Можливо, є підтипом нордичної раси. Доліхоцефали або мезоцефали дуже високого зросту, широкої, але плоскої статури. Широке обличчя, відносно довгий ніс, світле, часто руде волосся, світлі очі. Поширені у Вестфалії. Характеризуються як потайливі, дружелюбні, уразливі, уперті та добродушні люди. За розумовою обдарованістю ставляться на друге місце, нарівні з динарським типом[5].
Оцінки ред.
Расову теорію Гюнтера відносять [7] до нордицизму. При цьому Гюнтер виступав проти змішання рас (як фізичного, так і культурного), стверджуючи, що вплив нордичної раси буде негативним для азійських чи африканських цивілізацій:
|
Часто повторюється одна і та ж помилка: нордичну расу вихваляють як «вищу», «найблагороднішу», як ледь чи не єдиного творця цивілізації на Землі. Все це лиш крики ринкових зазивал. Для східно-азійської чи африканської цивілізацій нашого часу домішки нордичної (чи будь-якої іншої чужої) крові будуть «неповноцінними», цінність раси завжди пізнається лиш у співвідношенні з певною цивілізацією, і нордична кров для африканських чи азійських цивілізацій буде розкладним фактором[8]. | 
|
Гюнтер приписує кожній расі певний набір установок, фактично стверджуючи, що і характер переважно залежить від расової приналежності, а не від впливу середовища. Його теорія лягла в основу нацистської расової теорії, яка визначила нацистську політику расової дискримінації та геноциду.
Див. також ред.
- Нордична ідея
- Расова теорія
- Расіалізм
- Расизм
- Розведення
- Нацистська расова політика
Примітки ред.
- ↑ Чебоксаров, 1975.
- ↑ Токарев С. А. История зарубежной этнографии. М. : Высшая школа, 1978. С. 179—180.
- ↑ Виктор Шнирельман. «Цепной пес расы»: диванная расология как защитница «белого человека» // Информационно-аналитический центр «Сова». 03.10.2007.
- ↑ Alexander D. R., Numbers R. L. Biology and Ideology from Descartes to Dawkins. — University of Chicago Press, 2010. — P. 204.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Charles E. Orser, Jr. Race and Practice in Archaeological Interpretation. — Pennsylvania State : University of Pennsylvania Press. — P. 58—60. — (Archaeology, Culture, and Society) — ISBN 9780812203257.
- ↑ Axel Andersson. A Hero for the Atomic Age: Thor Heyerdahl and the Kon-Tiki Expedition. — Peter Lang, 2010. — 252 p. — (Past in the present) — ISBN 9781906165314.
- ↑ Race, Racism, and Science: Social Impact and Interaction By John P. Jackson, Nadine M. Weidman p.120
- ↑ Ханс Гюнтер. Нордическая идея