Вікіпедія

Райони Вроцлава

Адміністративний поділ Вроцлава — територіальний поділ міста Вроцлава на допоміжні одиниці ґміни. З 1991 року це житлові масиви, яких на сьогодні налічується 48.

Територіальний розвиток міста
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Сучасний адміністративний поділ (з 1991 р.) ред.

Поділ на поселення ред.

У 1991 році міська рада Вроцлава скасувала існуючі в часи Польської Народної Республіки районні управління та розпочала процес об’єднання колишніх районних відділів у загальноміські, який тривав протягом 1990-х років. Однак державні інституції часто все ще мають компетенцію щодо територій колишніх округів, наприклад окружні суди, відділи ZUS або податкові служби. Їхні назви також використовуються в багатьох інших ситуаціях, наприклад, у разі забуття довоєнних топонімів (особливо на території колишнього району Середмістя), що часто призводить до помилок, як у випадку з районом Кшикі та однойменний житловий масив.

Обговорювалося створення районів самоврядування за прикладом Варшави чи Кракова, а також створення організацій самоврядування колишніх міст: Псє Поле та Лєсніца, але дискусії не привели до розробки конкретних рішень. На підставі постанови Вроцлавської міської ради [1] натомість були створені житлові масиви, які мають маєткові ради та правління, які виконують обмежені функції місцевого самоврядування [a]. Нинішні межі маєтків встановлено постановою Вроцлавської міської ради від 21 січня 2016 року [2], в якій змінено межі деяких маєтків.

Адміністративні райони

(od 1991)

Кількість мешканців

в тис. 2017(2008)

Зміна кількості населення 2008-2017 Кількість житла (2017)[3] Площа (km²) Густота населення (ос/km²) Колишній р-н Примітки: райони Німецька назва

(do 1945)

Гайовиці 24,8 (27,6) ↓10,4% 13 789 1,71 14502,92 Фабрична Gabitz
Гаюв-Поповиці Полудньове 25,8 (26,4) ↓2,3% 12 830 3,13 8242,81 Фабрична
  • Гондув Малий
  • Поповиці
  • Klein-Gandau
  • Pöpelwitz
Грабішин-Грабішинек 13,8 (13,1) ↑5,3% 8 217 4,09 3374,08 Фабрична
  • Грабішин
  • Грабішинек
  • Gräbschen
  • Leedeborn
Єжманово-Ярнолтув-Страховіце-Осінєц 2,1 (1,8) ↑16,7% 666 17,21 122,02 Фабрична
  • Єжманово
  • Ярнолтув
  • Страховиці
  • Осінєц
  • Hermannsdorf
  • Arnoldsmühle
  • Schöngarten
Кужники 5,9 (6,2) ↓4,8% 2 357 1,46 4041,10 Фабрична Schmiedefeld
Лесниця 28,1 (21,4) ↑31,3% 12 806 40,92 686,71 Фабрична
  • Лесниця
  • Стабловиці
  • Злотники
  • Маршовиці
  • Ратинь
  • Мокра
  • Пустки
  • Жар
  • Гайова
  • Deutsch-Lissa
  • Stabelwitz
  • Goldschmieden
  • Marschwitz
  • Rathen
  • Muckerau
  • Heidau
  • Saara
  • Altenhain
Маслиці 10,1 (6,4) ↑57,8% 5 125 6,61 1527,99 Фабрична Masselwitz
Мухобур малий 8,4 (8,8) ↓4,5% 3 455 4,96 1693,55 Фабрична Klein-Mochbern
Мухобур великий 12,2 (7,8) ↑56,4% 7 093 6,86 1778,43 Фабрична Groß-Mochbern
Новий двур 16,4 (18,2) ↓9,9% 6 902 1,91 8586,39 Фабрична Mariahöfchen
Опорув 7,0 (6,4) ↑9,4% 3 317 6,46 1083,59 Фабрична Opperau
Пілчиці-Кожанув-Поповиці Пулночне 33,5 (36,3) ↓7,7% 16 143 8,53 3927,32 Фабрична
  • Пілчице
  • Кожанув
  • Поповиці
  • Pilsnitz
  • Cosel
  • Pöpelwitz
Праце Оджанське 5,0 (3,2) ↑56,2% 2 688 10,02 499,00 Фабрична
  • Праце Оджанське
  • Янувек
  • Нова Карчма
  • Herrnprotsch
  • Johannisber
  • Neusand
Жернікі 3,9 (3,4) ↑14,7% 1 495 3,90 1000,00 Фабрична Neukirch
Бєньковіце 0,5 (0,5) 0,0% 179 1,43 349,65 Кшикі Benkwitz
Борек 13,0 (13,9) ↓6,5% 7 582 2,75 4727,27 Кшикі Kleinburg
Брохув 7,4 (5,0) ↑48,0% 3 894 3,73 1983,91 Кшикі Brockau
Гай 20,3 (19,7) ↑3,0% 10 493 2,60 7807,69 Кшикі Herdain
Хуби 21,1 (23,3) ↓9,4% 10 962 2,06 10242,72 Кшикі Хуби, Глинянки Huben, Lehmgruben
Ягодно 5,6 (2,0) ↑180,0% 4 337 3,42 1637,43 Кшикі
Клеціна 6,5 (5,2) ↑25,0% 3 836 3,76 1728,72 Кшикі Klettendorf
Кшикі-Партиніце 19,9 (13,3) ↑49,6% 12 532 5,25 3790,48 Кшикі
  • Кшикі
  • Партиніце
  • Krietern
  • Hartlieb
Ксьонже 5,9 (4,8) ↑22,9% 3 531 10,24 576,17 Кшикі
  • Ксьонже мале i Ксьонже Велике
  • Сьвьонтнікі
  • Опатовіце
  • Бердзани
  • Новий Дом
  • Tschansch
  • Althofnass
  • Ottwitz
  • Pirscham
  • Neuhaus
Ольташин 6,6 (4,9) ↑34,7% 3 191 3,37 1958,46 Кшикі Oltaschin (później: Herzogshufen)
Повстанців Шльонських 28,2 (32,1) ↓12,1% 17 252 2,37 11898,73 Кшикі в народі Південь, також включає Дворек

та частину історичних Гайовіц

Kaiser-Wilhelm-Viertel
Пшедмєйсцє Олавське 22,3 (24,2) ↓7,9% 14 268 5,96 3741,61 Кшикі Ohlauer Vorstadt
Тарногай 6,8 (4,9) ↑38,8% 6 036 2,94 2312,93 Кшикі Dürrgoy
Войчице 5,9 (4,1) ↑43,9% 3 160 3,27 1804,28 Кшикі Woischwitz (później: Hoinstein)
Карловіце-Ружанка 33,6 (35,3) ↓4,8% 16 233 10,68 3146,07 Псє Поле
  • Карловіце
  • Ружанка
  • Міровєц
  • Поланка
  • Посьвьонтне
  • Carlowitz
  • Rosenthal
  • Friedewalde
  • Polinke
  • Lilenthal
Клечкув 6,4 (6,7) ↓4,5% 4 725 1,87 3422,46 Псє Поле Kletschkau
Ковале 2,3 (2,1) ↑9,5% 933 6,42 358,26 Псє Поле Cawallen
Ліпа Пйотровска 1,8 (0,5) ↑260,0% 1 662 2,88 625,00 Псє Поле Leipe-Petersdorf
Особовіце-Родзін 3,0 (2,3) ↑30,4% 1 409 18,62 161,12 Псє Поле
  • Особовіце
  • Родзін
  • Oswitz
  • Ransern
Павловіце 2,2 (1,9) ↑15,8% 771 4,43 496,61 Псє Поле Pawelwitz (później: Wendelborn)
Полановіце-Посьвьонтне-Лігота 4,5 (3,6) ↑25,0% 2 826 5,63 799,29 Псє Поле
  • Лігота
  • Полановіце
  • Посьвьонтне
  • Sternsiedlung Rosenthal
  • Pohlanowitz
  • Lilenthal
Псє Поле-Завідавіє 29,6 (25,5) ↑16,1% 14 277 16,43 1801,58 Псє Поле
  • Псє Поле
  • Закжув
  • Згожеліско
  • Клокочице
  • Hundsfeld
  • Sakrau
  • Görlitz
  • Glockschütz
Солтисовіце 3,7 (2,9) ↑27,6% 2 223 4,54 814,98 Псє Поле Schottwitz
Свойчице-Страхоцін-Войнув 6,3 (4,7) ↑34,0% 4 170 12,47 505,21 Псє Поле
  • Страхоцін
  • Свойчице
  • Войнув
  • Попєле
  • Strachate (później: Drachenwald)
  • Schwoitsch (później: Güntherbrücke)
  • Drachenbrunn
  • Popel
Сьвінари 0,7 (0,8) ↓12,5% 259 9,13 76,67 Псє Поле
Відава 1,6 (1,4) ↑14,3% 580 4,09 391,20 Псє Поле Weide
Пшедмєйстє Свєдніцке 14,6 (17,0) ↓14,1% 10 372 1,50 9733,33 Старе місто Schweidnitzer Vorstadt
Старе місто 10,3 (12,5) ↓17,6% 6 699 2,00 5150,00 Старе місто історичне старе місто та нове місто Altstadt, Neustadt
Щепін 20,9 (23,2) ↓9,9% 13 365 4,39 4760,82 Старе місто Пшедмєйстє Міколайське Tschepine, Nikolai-Vorstadt
Біскупін-Сепольно-Домбє-Бартошовіце 22,1 (22,3) ↓0,9% 10 043 5,89 3752,12 Центр
  • Бартошовіце
  • Біскупін
  • Домбє
  • Сепольно
  • Bartheln
  • Bischofswalde
  • Grüneiche
  • Zimpel
Надодже 24,8 (28,0) ↓11,4% 14 211 1,98 12525,25 Центр Oder-Vorstadt
Олбін 34,6 (39,2) ↓11,7% 19 020 2,61 13256,71 Центр Elbing
Площа Грюнвальдська 14,5 (15,3) ↓5,2% 7 399 1,44 10069,44 Центр охоплює територію колишнього села Рибаки Fischerau
Заціше-Залєсє-Щитнікі 4,7 (4,1) ↑14,6% 1 536 3,67 1280,65 Центр
  • Щитнікі
  • Заціше
  • Залєсє
  • Scheitnig
  • Wilhelmsruh
  • Leerbeuthel, Leerbeutel
 
Межі житлових масивів у Вроцлаві з 2016 року [b]

Розподіл за дослідженнями ред.

У «Дослідженні умов і напрямів просторового розвитку Вроцлава [4] застосовано зовсім інший поділ міста, відповідний містобудівним нормам міста, на районні комплекси і ці комплекси на планувальні території: міські комплекси та райони забудови.

  • Комплекс Центрального району
  • Комплекс Гандовського району
  • Комплекс Кшицького району
  • Олавський районний комплекс
  • Комплекс Карловіцького району
  • Комплекс лісництва
  • Комплекс району Псіє Поле

Історичний адміністративний поділ Вроцлава ред.

Адміністративний поділ до 1945 року ред.

До 1945 року Вроцлав (тоді Бреслау) був поділений на два етапи: на Stadteile (частини міста), що відповідали колишнім районам, і вони були поділені на Viertel (райони), іноді адміністративно пов’язані один з одним, що походить від початкового поділу. середньовічного міста на чотири частини, тобто Фіртель (станом на 1904–1911) [c]

 
Околиці Вроцлава в 1900 році

Старе місто (Altstadt) ред.

  • Schloßviertel (Замковий район)
  • Taschenviertel (район Санк)
  • Neumarktviertel (район Новий Тарг)
  • Elisabethviertel (район Св. Елізабет)

Оджанський район (Oder-Stadtteil) ред.

район Пяскове (Sand-Stadtteil) ред.

  • Domviertel (Кафедральний район; Острів Тумський )
  • Hochschulviertel (Академічний округ); Neu-Scheitnig (Нові Щитніки)
  • Штернфіртель (район зірковий)
  • Михайлісфіртель (район святого Михайла)
  • Шейтніг ( Щитники )
  • Leerbeutel ( Залісся )

район Олави (Ohlauer Stadteil) ред.

  • Mauritiusviertel (район св. Мауріція)
  • Ohleviertel (район Олавський)
  • Morgenau ( Раковєц )
  • Parschner Viertel (Парчув)

район Стшелін (Strehlener Stadteil) ред.

Свідницький район (Schweidnitzer Stadtteil) ред.

  • Tauentzienviertel (район Тауенцін)
  • Siebenhufen (Сім Ланів)
  • Gabitz ( Гайовіце )
  • Neudorf (Нова Вєсь)
  • Kleinburg ( Борек )
  • Kaiser-Wilhelm-Viertel (квартал кайзера Вільгельма)

Міколайський район (Nikolai-Stadteil) ред.

  • Friedrich-Wilhelm-Viertel (квартал Фредеріка Вільгельма)
  • Märkisches Viertel (район Маркійський)
  • Tschepine ( Шчепін )
  • Pöpelwitz ( Поповіце )
  • Zankholz (Спірний ліс)

Адміністративний поділ 1945-1952 ред.

 
Поділ Вроцлава на області в 1946–1951 рр

Прийняття влади в місті польською адміністрацією у 1945 році спричинило також зміни в адміністративному поділі Вроцлава. Існуючий поділ, яким користувалися німці, перестав діяти, а замість нього міська управа запровадила поділ на 12 нових одиниць – областей, але вже в 1946 році їх кількість скоротилася до восьми. Керуючою установою для кожного з восьми районів була Муніципальна районна канцелярія – допоміжний підрозділ міської ради. У 1951 році чотири райони збільшили свою площу за рахунок приєднаних до міста житлових масивів. Поділ Вроцлава на вісім районів перестав діяти в 1952 році, коли їх замінили п'ять районів, межі яких частково збігалися з межами колишніх районів. До складу окремих областей увійшли такі населені пункти:

  • Район I - Старе місто, район Олавське, Мале Ксьонже, Велике Ксєнже та південно-східні житлові масиви, окружний офіс знаходився на вул. Герцена, 12
  • Район II - територія, обмежена Одрою, Стара Одрою та Міським каналом, окружний офіс знаходився на вулиці Сталіна, 62 (сьогодні Jedności Narodowej)
  • Район III - південні житлові масиви Вроцлава, у 1951 році були додані Брохув, Бєньковіце, Ягодно, Клецина, Ламовіце Старе, Олташин і Войшице, місце розташування районного управління було на вулиці Костюшко, 31
  • Район IV - південно-західні житлові масиви міста, територія пізнішого району Фабрична, Опорув і Мухобор Великий були додані в 1951 році, місце розташування районного управління було на вулиці Podwale Mikołajskie, 13
  • Район V - зона т.зв Wielka Wyspa, резиденція крайового представництва знаходилась на вулиці Партизантів, 68
  • Район VI - північні житлові масиви Вроцлава, у 1951 році було додано Солтисовіце, місце розташування районного управління було на вулиці Каспровича, 46
  • Район VII - Пше Поле та східні житлові масиви міста, у 1951 році були додані Закшув, Згожеліско та Войнув, місце розташування районного управління було на вулиці Krzywoustego 290
  • Округ VIII – Лєшніца та західні населені пункти міста, місце розташування окружного відділу було на вулиці Скочиляса, 16.

Адміністративний поділ 1952-1990 ред.

Після адміністративної реформи 1950 р. Вроцлав був поділений на п'ять районів, з районними національними радами як органами єдиної державної влади.

У дужках дата приєднання до Вроцлава ; відсутність такої дати означає, що маєток є частиною середньовічного ядра міста.

 
П'ять районів Вроцлава

Старе місто ред.

Центр міста ред.

Кшики ред.

Псі Поле ред.

Фабрична ред.

Виноски ред.

  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою xx не вказано текст
  2. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою XX не вказано текст
  3. ↑ Małgorzata Wieliczko. Reforma wrocławskich osiedli. Fundusz osiedlowy. 100 prac prezydenta Jacka Sutryka (пол.). wroclaw.pl. Процитовано 9 вересня 2019.
  4. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Studium не вказано текст

Зовнішні посилання ред.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Райони_Вроцлава&oldid=39555803