Разіне (станція)

залізнична станція

Разіне (колишня назва — Романів) — проміжна залізнична станція 5-го класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій лінії Козятин — Шепетівка. Розташована в однойменному селі Житомирського району Житомирської області.

Станція Разіне

Південно-Західна залізниця
Козятинська дирекція
с. Разіне

50°03′09″ пн. ш. 27°57′20″ сх. д. / 50.05250° пн. ш. 27.95556° сх. д. / 50.05250; 27.95556Координати: 50°03′09″ пн. ш. 27°57′20″ сх. д. / 50.05250° пн. ш. 27.95556° сх. д. / 50.05250; 27.95556
Рік відкриття 1876 (148 років)
Попередня назва Романів (до 1933)
Тип проміжна
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 236 (до ст. Київ-Пас.)
Відстань до Шепетівки, км 67,8
Відстань до , км 79,7
Код станції 342203 ?
Код «Експрес-3» 2200739 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Разіне. Карта розташування: Житомирська область
Разіне
Разіне

Історія ред.

Станція відкрита 1876 року, як полустанок Романів, який згодом перетворився на станцію. Сучасна назва — з 1933 року.

Станом на 1 вересня 1946 року селище залізничної станції Разіне значилося в підпорядкуванні Романівської сільської ради Дзержинського району Житомирської області[1]. 29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», селище зал. станції об'єднане з хутором Нова Зірка в один населений пункт — с. Разіне[2].

У 1964 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі лінії Фастів I — Козятин — Здолбунів[3].

Пасажирське сполучення ред.

На станції зупиняються приміські електропоїзди сполученням Козятин — Шепетівка[4].

Примітки ред.

  1. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 170. Процитовано 10 травня 2024.
  2. Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 420, 566. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 травня 2024.
  3. Історія електрифікації залізниць (1964—1966).
  4. Розклад руху приміських поїздів по станції Разіне. poizdato.net.

Джерела ред.

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання ред.