Радіоліз

Радіо́ліз — розкладання хімічних сполук під дією йонізуючого випромінювання з утворенням вільних радикалів. Предмет вивчення радіаційної хімії.

Термін може означати:

1. Розщеплення зв'язку або зв'язків у сполуках під дією випромінення високої енергії, що супроводиться розкладанням речовини, перегрупуваннями та ін.
2. Сукупність усіх хімічних змін в об'єкті як наслідок поглинання йонізаційного випромінення.
3. Менш строго — сукупність методів, заснованих на використанні високоенергетичного опромінення (наприклад, пульсрадіоліз) для радіохімічних реакцій, які не обов'язково йдуть з розщепленням зв'язків.

Радіоліз води:

$\mathrm {H_{2}O} \rightarrow \mathrm {H_{2}O} ^{*}\rightarrow \mathrm {H} ^{\bullet }+\mathrm {OH} ^{\bullet }$ Гідроксильна група

$\mathrm {H} ^{\bullet }+\mathrm {H} ^{\bullet }\rightarrow \mathrm {H_{2}}$

$\mathrm {OH} ^{\bullet }+\mathrm {OH} ^{\bullet }\rightarrow \mathrm {H_{2}O_{2}}$ пероксид водню

$\mathrm {H} ^{\bullet }+\mathrm {OH} ^{\bullet }\rightarrow \mathrm {H_{2}O}$

Кількісна характеристика радіолізу — радіаційно-хімічний вихід.

Авторадіоліз — радіоліз радіоактивних матеріалів, що є прямим чи непрямим результатом їх радіоактивного розпаду.

Посилання

• The Dissociation of Water by Radiant Energy (англ.)
• Resolution of Gas Generation Issues in Packages Containing Radioactive Waste/Materials (англ.)
• What is pulse Radiolysis (англ.)
• https://web.archive.org/web/20060828195223/http://www.frrf.dl.ac.uk/history.html (англ.)

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.