Радичі (Житомирський район)
Ра́дичі[1] — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади. Населення становить 206 осіб.
| село Радичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Хорошівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040570430047746 |
| Основні дані | |
| Засноване | наприкінці XVIII століття |
| Населення | 206 |
| Площа | 14,827 км² |
| Густота населення | 13,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12115 |
| Телефонний код | +380 4145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′55″ пн. ш. 28°29′58″ сх. д. / 50.68194° пн. ш. 28.49944° сх. д. |
| Водойми | р. Радич |
| Найближча залізнична станція | Нова Борова |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12115, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с.Радичі, вул. Лесі Українки |
| Карта | |
  Радичі | |
 Радичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
ред.Географічні координати: 50°40' пн. ш. 28°29' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 14,8 км².
Радичі розташовані в межах природно-географічного краю Полісся і за 15 км від центру громади — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 3 км[2]. Через село протікає річка Радич, ліва притока Ірши.
Історія
ред.Населений пункт засновано наприкінці XVIII століття[2].
На мапі 1911—1912 років поселення позначене як колонія Радичі з 29 дворами[3].
У 1932–1933 роках Радичі постраждали від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 6 осіб, імена яких встановлено[4].
Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 200 місцевих жителів, з них 31 особа загинула, 145 — нагороджені орденами і медалями[2].
На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу імені Щорса, початкова школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 7375 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку і дит'ясла[2].
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 206 осіб, з них 99,51 % зазначили рідною українську мову, а 0,49 % — російську[5].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 214.
- ↑ Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 348.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.
Джерела
ред.- Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.
Посилання
ред.- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Радичі [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |