РНК-вакцина, вакцина на основі рибонуклеїнової кислоти — вакцина, діюча частина якої — рибонуклеїнова кислота (зазвичай матрична, мРНК), що кодує білок, характерний для патогена. Крім власне РНК, у вакцині присутня ліпідна оболонка, що захищає РНК від руйнування і забезпечує проникнення РНК в клітину.

Коли вакцинна РНК потрапляє в клітину, клітинні механізми синтезу білків продукують закодований в РНК білок. Цей білок діє як антиген: його виявляє імунна система організму і навчається на цьому білку — в організмі формується імунітет. Надалі, при потраплянні в організм патогена, імунна система пізнає його по вже відомому білку і знищує інфекцію, не даючи розвинутися захворюванню.

Загальний опис ред.

 

РНК-вакцини можуть бути розроблені проти всіх білкових антигенів, оскільки після вакцинації РНК-вакциною під час трансляції з матриці РНК утворюється білок. Білки можуть походити, наприклад, з вірусів, бактерій або пухлин (пухлинний антиген). Використання РНК-вакцин для імунізації проти вірусних інфекційних захворювань означає, що в організм більше не вводяться репродуктивні патогени або їхні фрагменти, як у випадку мертвих вакцин, а тільки мРНК антигенів з допоміжною речовиною, яка вводить РНК в клітини (реагент для трансфекції). Якщо трансфіковані мРНК клітини тимчасово представляють цей компонент вірусу, з яким необхідно боротися, імунний захист вакцинованої людини вчиться розщеплювати антиген і, в разі реальної інфекції, захищати його від природного патогена. Результат: господар (людина або тварина) набуває імунітет.

Щоб створити мРНК-вакцину проти вірусу, не потрібен сам вірус, досить мати його секвенований і розшифрований геном. Вакцинна мРНК створюється на основі короткої генетичної послідовності з геному вірусу, яка кодує білок вірусу (зазвичай поверхневий, за допомогою якого вірус проникає в клітину). Синтезована мРНК поміщається в ліпідну наночастинку, яка доставляє вакцинну мРНК всередину клітини. Усередині клітини мРНК взаємодіє з генетичним механізмом клітини, і він синтезує закодований в ній вірусний білок. Потім цей білок виходить на поверхню клітини, і імунна система організму починає на нього реагувати, в процесі цієї реакції виробляється імунна відповідь на вірусний білок[1].

Типи РНК-вакцин ред.

На 2018 рік створено три типи РНК-вакцин, всі на основі матричної РНК[2]:

  1. мРНК-вакцина, що не реплікується
  2. мРНК-вакцина, що самореплікується
  3. Дендритна клітинна мРНК-вакцина, що не реплікується

Примітка ред.

Література ред.

  • Горяев, А. А. ДНК- и РНК-вакцины: современное состояние, требования к качеству и особенности проведения доклинических исследований : [арх. 14 лютого 2020] / А. А. Горяев, М. В. Савкина ; ФГБУ «Научный центр экспертизы средств медицинского применения» МЗ РФ. — БИОпрепараты. Профилактика, диагностика, лечение. — 2019. — № 2. — С. 72–80.Горяев, А. А. ДНК- и РНК-вакцины: современное состояние, требования к качеству и особенности проведения доклинических исследований : [арх. 14 лютого 2020] / А. А. Горяев, М. В. Савкина ; ФГБУ «Научный центр экспертизы средств медицинского применения» МЗ РФ. — БИОпрепараты. Профилактика, диагностика, лечение. — 2019. — № 2. — С. 72–80.
  • Blackburn L. RNA vaccines: an introduction : [арх. 13 грудня 2020] : [англ.] / Laura Blackburn ; University of Cambridge. — PHG Foundation, 2018. — October. — 4 с.

Посилання ред.

  • Разбираемся, как действуют мРНК вакцины : [арх. 26 вересня 2020]. — Phizer. — 2020. — 22 червня.