Пію білобровий
| Пію білобровий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Hellmayrea gularis (Lafresnaye, 1843) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Synallaxis gularis | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Пію білобровий[2] (Hellmayrea gularis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Білобровий пію (Hellmayrea), названого на честь австрійського орнітолога Карла Едуарда Геллмайра[3].
Опис ред.
Довжина птаха становить 13—13,5 см. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, хвіст рудий. Над очима білі «брови», обличчя і горло білі. Нижня частина тіла жовтувато-коричнева. Спів складається з серії високих, тонких нот, які завершуються треллю.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[4]
- H. g. gularis (Lafresnaye, 1843) — Анди на заході Венесуели (південна Тачира), в Колумбії (всі три хребти), Еквадорі та Північному Перу (Кахамарка);
- H. g. brunneidorsalis (Phelps & Phelps Jr, 1953) — Сьєрра-де-Періха (північно-західна Колумбія і північно-східна Венесуела);
- H. g. cinereiventris (Chapman, 1912) — Кордильєра-де-Мерида (західна Венесуела);
- H. g. rufiventris (Berlepsch & Stolzmann, 1896) — Перуанські Анди (від Амазонаса на південь до Аякучо).
Поширення і екологія ред.
Білоброві пію мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть в підліску вологих гірських тропічних лісів Анд. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 2300 до 3900 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, яких шукають серед моху і опалого листя.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Hellmayrea gularis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 188. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |