Пітон Маклота
| Пітон Маклота | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пітон Маклота
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Liasis mackloti Duméril та Bibron, 1844 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Python timorensis Katrinus mackloti | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Пітон Маклота (Liasis mackloti) — неотруйна змія з роду водяні пітони родини пітони. Має 3 підвиди. Інші назви «індонезійський водяний пітон» та «тиморський водяний пітон».
Опис ред.
Загальна довжина коливається від 1 до 2 м, деякі, найбільш великі особини можуть досягати 3 м. Тулуб тонкий, масивний та кремезний. Хвіст не пристосований для хапання. Підвиди сильно відрізняються за забарвленням. Спина й боки можуть бути оливкові, чорно-коричневі або навіть світло-коричневі. Черево світле, кремове або біле. Іноді між очей помітна темна смуга, деякі мають крапчастий малюнок.
Спосіб життя ред.
Полюбляє болотисті місцини, вологі ліси та затоплені луки. Більшу частину часу проводить у воді. Харчується ссавцями та водними птахами, можуть вживати рептилій та амфібій.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає 8—14 яєць. Через 60 днів з'являються молоді пітони.
Розповсюдження ред.
Мешкає в Індонезії, зокрема островах Саву, Ветар, Роті, Семау, Тимор і Бабар. Зустрічається на о. Нова Гвінея та у північній Австралії.
Підвиди ред.
- Liasis mackloti mackloti
- Liasis mackloti dunni
- Liasis mackloti savuensis
Джерела ред.
- Schleip, Wulf D & O'Shea, M. 2010. Annotated checklist of the recent and extinct pythons (Serpentes, Pythonidae), with notes on nomenclature, taxonomy, and distribution. ZooKeys 66 (2010) : 29-79
- Knauf, S. 2000. Haltung und Nachzucht des Neu-Guinea-Wasserpythons (Liasis mackloti mackloti) (DUMÉRIL & BIBRON 1844). Elaphe 8 (4): 16-21
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.