Пітайо скельний
вид птахів
| Пітайо скельний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ochthoeca oenanthoides (D'Orbigny & Lafresnaye, 1837) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пітайо скельний[2] (Ochthoeca oenanthoides) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Андах.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
Поширення і екологія ред.
Скельні пітайо поширені від північного заходу Перу (Ла-Лібертад) на південь вздовж Західного хребта Перуансських Анд до крайньої півночі Чилі (Аріка-і-Парінакота), південного сходу Перу (басейну озера Тітікака в регіоні Такна), західної Болівії (Ла-Пас) та до північно-західної Аргентини (на південь до Ла-Ріохи). Бродячих птахів спостерігали в Парагваї.
Скельні пітайо живуть у вологих гірських тропічних лісах Анд, у високогірних чагарникових заростях, на гірських луках та на скелях. Віддають перевагу заростям Polylepis. Зустрічаються на висоті від 2000 до 4500 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ochthoeca oenanthoides.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |