Піперазин
Піперазин — синтетичний протигельмінтний препарат для прийомання всередину.[1] Для перорального застосування використовується у вигляді солі піперазину адипінату.
 | |
|---|---|
Піперазин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Hexahydropyrazine | |
| Класифікація | |
| ATC-код | P02 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | DB00592 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C4H10N2 |
| Мол. маса | 86,136 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | НД |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 24 год.(повна) |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ПІПЕРАЗИНУ АДИПІНАТ-ДАРНИЦЯ, ПрАТ«Фармацевтична фірма«Дарниця»,Україна UA/7016/01/01 26.07.2012-26/07/2017 |
Фармакологічні властивості ред.
Піперазин — синтетичний протигельмінтний препарат вузького спектру дії. Механізм дії піперазину зумовлений паралітичною дією препарату на м'язовий апарат гельмінтів, порушуючи фіксацію до стінки кишки та спричинює виведення гельмінтів з хімусом. До піперазину чутливі виключно деякі нематоди, найбільш чутливі до препарату аскариди та гострики.[1]
Фармакокінетика ред.
Піперазин добре всмоктується при прийомі всередину, біодоступність препарату не досліджена. Препарат не створює високих концентрацій в тканинах організму, діє виключно в просвіті кишечника і не вбиває паразитів, а тільки паралізує їх мускулатуру, що дозволяє уникнути небезпеки всмоктування токсичних продуктів розпаду гельмінтів. Препарат може проходити через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться піперазин з організму нирками, повне виведення метаболітів відбувається протягом 24 годин, при печінковій та нирковій недостатності цей час може збільшуватись.
Показання до застосування ред.
Піперазин застосовується при аскаридозі та ентеробіозі.
Побічна дія ред.
При застосуванні піперазину можливі наступні побічні ефекти[1]: нечасто нудота, блювання, біль у животі, слабкість м'язів, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, висипання на шкірі, свербіж шкіри, артралгії, гарячка, головний біль; дуже рідко (частіше у осіб із порушенням функції нирок або неврологічними порушеннями) нейротоксикоз, запаморочення, сонливість, тремор, галюцинації, ністагм, погіршення зору, судоми, парестезії, бронхоспазм.
Протипоказання ред.
Піперазин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, епілепсії, органічних захворюваннях центральної нервової системи, печінковій та нирковій недостатності, нефриті, вагітності. Під час лікування піперазином рекомендовано припинити годування грудьми.
Форми випуску ред.
Піперазин випускається у вигляді таблеток по 0,2 та 0,5 г, і 5 % розчину для перорального застосування по 100 мл.[2]
Застосування у ветеринарії ред.
Піперазин застосовується у ветеринарії для лікування гельмінтозів домашніх кролів, собак, котів, хутрових звірів, домашньої птиці (зокрема при гетеракідозі птахів), свиней, великої рогатої худоби, коней. Для ветеринарного застосування піперазин випускається у пакетиках по 2 і 15 г[3] та у вигляді піперазину цитрату по 2, 15, 100 та 500 г.
Примітки ред.
- ↑ а б в ПІПЕРАЗИН* (PIPERAZINUM*) Діюча речовина
- ↑ " "Пиперазин в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ Піперазин Продукт: Інструкція застосування(рос.)
Посилання ред.
- ПІПЕРАЗИНУ АДИПІНАТ // ФЕ
- Піперазин на сайті mozdocs.kiev.ua
- Піперазин на сайті rlsnet.ru(рос.)[недоступне посилання]